Від удару Катерину двічі підкинуло в повітрі, а тіло її Петра відкинуло на інший бік. Чоловік лежав в калюжі власної крові…
Нагадаємо, аварія трапилась 12 лютого 2020 р. в селі Великі Млинівці на Кременеччині. Працівник поліції за кермом автомобіля Mercedes збив сімейну пару. Чоловіка врятувати не вдалося, а дружина потрапила до реанімації. Травми були настільки серйозними, що її навіть не відпустили на похорон коханого Петра.
— За кермом іномарки перебував вільнонайманий працівник Кременецького відділу поліції-провідний інспектор сектору логістики, — повідомляли тоді у відділі комунікації головного управління Нацполіції в області. — Потерпілі йшли узбіччям дороги. В результаті наїзду чоловік, 1971 року народження, помер до приїзду бригади швидкої, жінку госпіталізували з травмами середньої тяжкості. Кермувальника освідчили на стан алкогольного сп'яніння. Його затримали. А відомості про автопригоду внесли в ЄРДР, відповідно до статті 286 частина 2 ККУ.
Не дожив два тижні до дня народження
12 лютого подружжя поверталось з Почаєва, де відвідували родичів. Доїхали автобусом до зупинки цукрового заводу, а звідти, до Сапанова, вирішили йти пішки. До дому залишалось кілометрів сім. До зупинки саме підходив автобус, але чоловік вмовив дружину пройтись, бо була гарна погода. І раптом удар…
Не зважаючи на тяжкі травми і пекельний біль, Катерина була при свідомості. Коли керманич вийшов з авто і підійшов до неї, жінка упізнала його, бо чоловік був відомим на Кременеччині. Зловила за штанку, благала викликати швидку. Той лиш відмахнувся. Говорив з супутником, який, до речі, не фігурує в жодному статусі ні під час досудового, ані судового слідства, але, за словами Катерини, в момент аварії був в авто. Натомість Андрій Ніколаєнко відвернувся і набрав якийсь номер. Ні, дзвонив не до швидкої. А комусь, кому повідомляв, що збив якихось…
Від Драгера спочатку відмовлявся
Андрія Ніколаєва впізнали і люди, які зібрались на місці ДТП. Знайомі потерпілої родини вимагали, аби керманича іномарки освідчили на вміст алкоголю у крові, бо, кажуть, ледь тримався на ногах. Один з чоловіків їздив до лікарні на освідчення. Пригадує, як знімав на відео усе, що відбувається. Спочатку Ніколаєву довго не могли взяти кров. Знайомий переживав, як дізнаються правдиві результати і чи не підмінять до ранку кров. Адже чоловік у Кременці, нагадаємо, був досить відомим і впливовим. Тому знайомий родини наполягав, щоб водій пройшов ще й Драгер. Ніколаєв довго відмовлявся, врешті погодився. Результат – 2, 6 проміле алкоголю у крові.
Унаслідок наїзду потерпілий Петро отримав травми, від яких помер на місці пригоди. А потерпіла Катерина — закриту травму поперекового відділу хребта у вигляді компресійних переломів хребців, закритий уламковий перелом тіла грудини, закриту черепно-мозкову травму.
Лишились довше вдома, бо народився онук
14 лютого Петра поховали. 25 лютого йому могло виповнитись 49 років. Смерть сина тоді ледь пережила і його 80-річна мати.
Катерина з Дмитром часто їздили на заробітки за кордон, бо треба було підіймати трьох доньок — Любу, Інну, Надю. Ненадовго приїжджали додому, а потім знову їхали на заробітки. Цього разу лишились вдома на довше, адже народився перший онучок Юліан.
Андрій Ніколаєв – із сусіднього села Іква. Його дружина раніше вчителювала у місцевій школі, а коли сталась аварія – була начальницею відділу в Кременецькій РДА. Донька була слідчою поліції райвідділку, а згодом працювала в управлінні забезпечення прав людини НПУ.
Перед похороном Петра до родичів збитого подружжя приїжджала дружина винуватця ДТП з зятем та донькою. Плакала, просила, аби дозволили допомогти хоча б фінансово на похорон та обіцяла, що не «відмазуватимуть» чоловіка – він відповість за те, що накоїв. Інша донька працює в лікарні, то приходила до Катерини, купувала ліки.
Днями Шумський райсуд виніс вирок винуватцю ДТП і відправив його за ґрати. Пані Катерина ще вагається, чи оскаржуватиме його. Хоча схильна до того, аби подавати апеляцію. Одразу після аварії казала, що не пробачить смерть чоловіка ніколи.
— Зараз не знаю навіть, що сказати, — Катерина на хвилину зупинила розмову із журналісткою. — Ні ми того не хотіли, ні, думаю, він не хотів. Нічого не можна змінити чи повернути. В душі я не можу пробачити досі. Але як людина змушена його пробачити. Піст, а ми в Бога віруємо. Тільки Бог його може судити.
На операції гроші збирали всім селом
Пані Катерина досі не оговталась від травм і потерпає від болі. Але намагається пробачити тому, хто відібрав її коханого Петра.
— Сам Ніколаєв приходив, просив пробачення. Його родичі зв’язались з нашою родиною, допомогли тоді на похорон. І дочка його до мене приходила, падчерка. Вона в медичній сфері працює, — розповідає пані Катерина.
Потерпіла в ДТП жінка пережила дві складні операції. Гроші на них збирали всім селом. А доньки по черзі сиділи місяцями біля матері – одна доглядає, інша їде гроші заробляти. Потім мінялись.
В Катеринин хребет вставили конструкцію. Якщо сказати, що жінка відновилась зовсім – ні. Хребет болить нестерпно, а на переміну погоди муки посилюються. Весь час, каже, живе на ліках. На них йде вся мізерна пенсія по інвалідності, яку отримала після ДТП. Зараз жінці дали направлення на безкоштовну реабілітацію до санаторію, але навіть доїхати туди не має за що. Харчі, яйця, молоко, хліб — продуктами допомагали сусіди, доки була лежачою. Проте жінка категорично відмовилась від пропозиції журналістки оголосити збір з людей. Каже, незручно. Люди і так допомогли. А Ніколаєв — ні.
— Він визнає свою провину, але що з того. Багато чого я не можу в суді довести, скажімо, що в авто була інша людина, що збив нас на обочині – свідків немає і крапка, — поділилась пані Катерина. — Те, що був п’яним – визнає. Одна хвилина перевернула життя і йому, і нам.
Чотири роки ув’язнення і два без прав
Нещодавно Шумський райсуд поставив крапку у цій історії – принаймні в суді першої інстанції. Справу, скоріш за все, перенесли для слухання до Шумська, бо Андрій Ніколаєв ще й був присяжним у Кременецькому суді.
Допитаний під час судового розгляду обвинувачений свою вину визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що злочин скоїв у стані алкогольного сп`яніння з необережності. Про вчинене шкодує. Просить суд врахувати визнання ним вини, щире каяття та суворо не карати.
— Визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком два роки, — таким був вирок Шумського райсуду.
Апеляція на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
