1 грудня відбулася зустріч кременецького міського голови Андрія Смаглюка з координатором проектів Фонду культурної спадщини Польщі Даніелем Потканскі. У розмові взяли участь також перший заступник міського голови Микола Матвіюк та заступник-начальник управління архітектури, ЖКГ та земельних відносин Ярослав Риндич. Під час зустрічі домовилися про подальшу співпрацю з реалізації проектів зі збереження історико-культурної спадщини міста. Про це повідомляє сайт Кременецької міської ради.
Цього року волонтерам вдалося відновити найбільший надгробок, під яким похований відомий художник, близький друг засновника Кременецького ботсаду Вілібальда Бессера – Джозеф Сандрерс. Він також був особистим гравером російського царя Олександра І. Кінець життя провів у Кременці, там його і поховали.
Довідка
Монастирський цвинтар у Кременці на згадку про монахів-василіан інколи називають Базиліанським або Василіанським. Василіанський цвинтар – це давня уніатська некрополія, що знаходиться у північній частині міста на схилі гори Воловиця. Кладовище повстало первісно ще як місце поховання отців реформаторів.
Тут поховані викладачі Волинського ліцею, у тому числі знаменитий ботанік Віллібальд Бессер (1784-1842), відомий художник, графік Йозеф Заундерс (Сандерс) (1773-1853), уродженець Лондона, російський придворний художник і професор Віленського університету, який наприкінці життя перебрався у Кременець і тут знайшов місце вічного спочинку; воїни УНР, що полягли в Кременці 1919 році. Наприкінці 50-х рр. ХХ ст. на Монастирський цвинтар перенесли останки митрополита Олексія (Громадського), який під час війни очолював так звану Автономну Православну Церкву в Україні й трагічно загинув на початку травня 1943 року.
Більша частина цвинтаря – сучасні поховання, а трохи вище є біла церква-каплиця побудована у стилі класицизму і яка датується XVIII-XIX ст., навколо якої і розташовані старовинні поховання.
