Майже два роки через смертельну ДТП за ґратами відбуває покарання ексзаступник прокурора Кременецького району Юрій Ковалик.
І лише нещодавно у розгляді справи в суді поставлено крапку. 17 березня цього року Касаційний кримінальний суд Верховного Суду своєю постановою залишив без змін вирок Збаразького районного суду від 23 лютого 2018-го і ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 2 липня 2018-го. Касаційні скарги засудженого колегія не задовольнила. 6 років за ґратами — такий вирок для експрокурора підтвердили три судові інстанції.
[ads-post]Засудженому залишилося відсидіти ще чотири роки. Юрій Ковалик спричинив смертельну аварію у липні 2015-го в Кременці. Повертаючись вранці зі святкування Івана Купала, високопосадовець виїхав на зустрічну смугу й зіткнувся з автомобілем, за кермом якого був 44-річний Сергій Хлистун зі Скалата Підволочиського району. Через декілька днів після аварії потерпілий Хлистун помер у лікарні… На момент ДТП Ковалик перебував у нетверезому стані (в крові виявили 2,5 проміле алкоголю). Майже десять місяців тривало слідство, оскільки Юрій Ковалик через зв’язки у вищих кабінетах правоохоронних органів усіляко намагався «зам’яти» справу, щоб уникнути відповідальності. Близько двох років справу слухали в Збаразькому районному суді. Після виголошення вироку Ковалик звертався до Верховного Суду, щоб розгляд апеляції перенесли в суд іншої області, але йому відмовили через відсутність для цього підстав. Днями «НОВА…» поспілкувалася з дружиною загиблого Уляною Хлистун, яка пережила болючу втрату і пройшла важку боротьбу за справедливість. — Не віриться, що я все це подолала. Отримала лист із Верховного Суду, знову все згадала, переглянула відео, фото з суду… Це був дуже важкий період у моєму житті, але моя совість чиста — я відстояла законний вирок. Чоловіка не повернути, але… У мене загострене почуття справедливості, це керувало мною. Дуже важливою для мене була в суді підтримка рідних, друзів, товаришів мого чоловіка, кременецьких активістів, особливо, на жаль, уже покійного Віталія Ващенка. Після вироку я не спілкувалася з Коваликом, взагалі стараюся не згадувати про нього. Нині зосередила свою турботу на доньках, онукові. Прикро, що Ковалик поламав і наше життя, і своє, і своїх рідних… Водночас не маю ненависті в серці. Спершу була інформація, що він відбуває покарання на Полтавщині, але з документів Верховного Суду я дізналася, що сидить у Кагарлицькій виправній колонії №115 на Київщині. Через пошту надсилає нам невеликі грошові перекази, мабуть, працює в тюрмі. Хтозна, чи відбуде повний термін, можуть, скажімо, відпустити за зразкову поведінку під час амністії. Головне, що доведена його вина. Ковалик сів за кермо п’яний і наробив біди. Це має бути уроком для інших.
