Різьбяр із Кременця, який працює в одному з найбільших в Європі парку розваг, створює дерев’яні скульптури для Кременецького ботанічного саду
[ads-post]…У руках Василя Петровського дерево набуває особливої форми, змісту та енергетики. Його роботи гармонійно поєднують у собі простоту та оригінальність, мають особливий характер і стають невід’ємною частиною простору.
«Для мене було дуже важливо знайти роботу, яка буде мені до душі»
Кременчанин Василь Петровський відомий не лише в Україні, а й за її межами дизайнер, різьбяр, майстер з роботи по дереву. Народився він на Поліссі, а свій творчий шлях почав саме у Кременці під час навчання у педагогічному коледжі, де отримав фах вчителя трудового навчання і креслення та керівника гуртка з народних промислів.
Саме у Кременці я навчився працювати з деревом, і ця робота стала моїм хобі, – розповідає пан Василь. – Це був непростий час, 90-ті роки, потрібно було давати собі раду, шукати заробіток. Але для мене було дуже важливо знайти роботу, яка буде мені до душі і приноситиме не лише гроші, а й моральне задоволення. Я спершу працював вчителем трудового навчання, згодом на заводі у Словенії. У мене була можливість отримати документи на постійне проживання у цій країні, але я розумів, що жити хочу в Україні.
Врешті Василь Петровський повернувся додому і продовжив навчання в Івано-Франківську на факультеті дизайну. Після закінчення вишу натрапив на оголошення про пошук працівників у «Європа-парк» у Німеччині. Надіслав резюме, розповів про свій досвід і напрацювання й отримав позитивну відповідь.
«Спершу люди дивилися на мене, як на дивака»
Василь Петровський вже майже 10 років працює у «Європа-парку». Це найкращий парк розваг у Європі. На площі 90 гектарів розташовані понад сотня атракціонів, готелі та багато інших розваг. Кожен куточок парку відображає атмосферу, культуру та побут різних країн.
- Робота у «Європа-парку» дала мені величезний досвід, – розповідає пан Василь. – Я зрозумів, як можна реалізовуватися у своїй професії. Адже різьбу по дереву часто сприймають, як виготовлення сувенірної продукції, «колупання» у дереві. А насправді це напрямок, який дає митцю чудові можливості для розвитку. Сьогодні я вже пропоную керівництву власні проекти і реалізовую їх, працюю над оформленням інтер’єрів, фасадів.
Василь Петровський мешкає півроку в Німеччині, коли парк працює, і півроку в Україні, поки центр розваг готують і оновлюють до наступного сезону.
- Ми з родиною оселилися у красивій старовинній будівлі в дуже мальовничому місці за тридцять метрів від ботанічного саду, – розповідає чоловік. – Колись там була жіноча гімназія, а зараз багатоквартирний будинок. Від дуже гарний, з колонами. Коли ми сюди переїхали, то я почав прибирати територію довкола. Адже на подвір’ї був смітник. А мені дуже хотілося, щоб це місце гармоніювало з чудовою природою, мальовничими краєвидами, які його оточували Почав залучати молодь. Спершу люди дивилися на мене, як на дивака. Але згодом побачили, що дійсно можна щось змінити. Я облаштував газончик, квітник і тепер подвір’я будинку хочу прикрасити скульптурами. Перша вже є – зі стовбура старого засохлого горіха я виготовив скульптуру велетенського плоду волоського горіха.
«Будуть скульптури з дерева, бетону і металу»
Та на облаштуванні власного подвір’я чоловік не зупинився. Вирішив, що потрібно зробити щось для людей, аби прикрасити Кременець, який дуже близький йому за своєю атмосферою, та його справжню природну перлину – ботанічний сад.
- Я дуже хотів зробити щось, що зацікавить людей, викличе у них позитивні емоції, буде окрасою міста, – каже Василь Петровський. – Це так важливо, окрім основної діяльності, якою заробляєш на життя, робити щось для людей, ділитися своїм талантом. Я вирішив створити скульптури для нашого ботанічного саду. Як тільки у мене з’явилася ця думка, я не дав собі ні хвилини на сумніви і вагання і відразу ж пішов до адміністрації ботанічного саду. Керівник Антоніна Миколаївна мене підтримала. У саду якраз було товсте аварійне дерево, яке змушені були зрізати, щоб не було загроз для відвідувачів. За вихідні я створив проект, і вже з понеділка почав працювати над скульптурою. Стовбур був велетенський і масивний, з красивою текстурою, тож я вирішив, що саме це стане родзинкою майбутньої скульптури. Дуже хотів, щоб складалося враження, що ця колода сама, виростаючи, набрала форми от цього борсучка, щоб все було максимально природно. Ми встановили цю лавку в місці з дуже красивим видом на місто, Лису Гору і сад. Вона стала гармонійною частиною цієї мальовничої місцини: яскравий колір ясена красиво контрастує із зеленню і створює гарну композицію.
Василь Петровський зазначає, його творче кредо – простота, оригінальність та доцільність. У кожній роботі він використовує цей принцип.
- Інші роботи, які я створюватиму в парку, будуть гармонійно доповнювати одна одну спільною концепцією, – додає митець. – Вони гармонійно впишуться у різні куточки ботанічного саду і будуть об’єднані природною тематикою.
Що саме це буде, майстер не розповідає. Працювати над скульптурами чоловік планує постійно. Та навіть використовувати для цього не лише дерево, а й бетон, камінь, комбінацію різних матеріалів.
- Дуже хочу, щоб мої скульптури викликали не лише естетичні відчуття, а й спонукали людей задуматися, мали філософський зміст, – додає Василь Петровський.
Над однією роботою майстер може працювати від кількох тижнів до кількох місяців.
- Буває, півроку тривають муки творчості, аби створити те, що задумав, – зізнається він. – Але у Кременці працюється легко. Якщо закордоном це робота, то перебування вдома, у Кременці, для мене як перезавантаження, відпочинок. Тут набираюся сил і черпаю натхнення.
У ботанічному саду вдячні за ініціативу
Кременецький ботанічний сад – один з найстаріших в Україні. У цю пору він особливо красивий, адже багато дерев і рослин квітнуть і тішать око неймовірними барвами. Щоправда, під час карантину сад закритий для екскурсій.
- Ми ходимо на роботу, адже рослини та експозиції саду потребують догляду, – розповідає Антоніна Ліснічук, в.о. директора Кременецького ботанічного саду. – Варто зауважити, що цьогоріч наш сад виглядає значно краще – відсутність відвідувачів позитивно впливає на природу, вона відпочиває.
Лавочку у формі борсука більшість кременчан бачили лише на фото, але всі із захватом сприйняли новий артоб’єкт у місті і чекають закінчення карантину, аби сфотографуватися у цьому місці. Працівники ботанічного саду зізнаються, що щиро вдячні за таку ініціативу Василю Петровському.
- Він сам запропонував нам реалізувати цю ідею на волонтерських засадах, – додає Антоніна Миколаївна. – Таких людей дуже рідко можна зустріти. Я дуже рада, що маємо таких сусідів. Завдяки роботам митця Кременецький ботанічний сад стане ще привабливішим та цікавішим для відвідувачів. Адже скульптури, які створює пан Василь, цікаві самі собою, а якщо вони розміщені у такому мальовничому місці, то це просто чудово. Ми вже запланували подальшу співпрацю і створення нових скульптур. Дякуємо Василю Петровському і бажаємо йому творчих успіхів і натхнення!
