Вона все життя займалася танцями, а нині – виготовляє помади і просто закохана у свою справу. Кременчанка Світлана Дзюма пів року тому відкрила помадний бізнес у Китаї. Жінка розповіла, як потрапила у цю країну та заснувала власну успішну справу.
[ads-post]
Танцювала у Кореї та Китаї
Світлана працювала у академічному ансамблі народного танцю “Надзбручанка” та “Веселі Галичани” в обласній філармонії. Але вирішила спробувати щось нове і спершу виїхала до Кореї, де два роки працювала танцівницею у найбільшому парку розваг у Сеулі.
– Там дуже багато наших артистів, нас була група з 70 чоловік з України, – розповідає Світлана. – Коли в мене закінчився контракт, я повернулася до Кременця і у мене було півроку на те, щоб мені зробили новий контракт. Я планувала повернутися до Кореї. Поки я чекала на цей контракт, мені запропонували на півроку поїхати танцювати в Китай. І там я одразу через місяць познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком. У нас вийшла цікава історія. Перед подорожжю в Китай ми з дівчатами ворожили на Андрія і мені завжди випадало ім’я Володимир. Я ще жартувала, мовляв, де ж в Китаї взяли Володимира? І ось під час знайомства мій чоловік каже, що звати його Валодя. Я кажу, як так? А потім він розповів, що дізнався, що до нього в місто приїхали іноземні артисти? і він подивився серіал про дівчину Наташу і китайського хлопця, якого вона називала Володимир. І він також вирішив так представитися. І тоді я зрозуміла, що це саме той Володимир, якого я соб наворожила на Андрія. Ми почали спілкуватися і коли в мене постало питання повертатися в Україну, він сказав: “Ні, оформляємо документи і одружуємося”. Так я залишилася там.
Вже шість років Світлана Дзюма живе у місті Вейфан, (провінція Шандун) на Сході Китаю. Там у них з чоловіком народились синочок і донечка – Іванна і Михайло.
– Я назвала їх українськими іменами, вчу їх української, мій чоловік дуже любить Україну. Ми сюди приїжджаємо до моїх рідних у Кременець, – каже жінка.
Чоловік подарував помадний бізнес
У Світланиного чоловіка своя фірма, він займається акціями. А вона у Китаї за сімейною візою права працювати не має.
– Тому чоловік дуже довго думав, чим би я могла займатися. А мені все були танці в голові, я хотіла школу танців відкривати, але з двома малими дітьми це дуже важко, – розповідає Світлана. – Він вирішив чимось мені допомогти і подарував мені невеличкий помадний бізнес. Закупив все, що потрібно для цього – форми, олії, барвники. Ми одразу відкрили магазин типу хенд-мейд, куди жінка може прийти, подивитися на пробники, обрати колір і зробити помаду сама. Окрім того, я виготовляю помади на замовлення. Щоб зробити помаду, треба хвилин 40 хвилин.
Навчитися виготовляти такі помади потребувало багато зусиль і часу.
– Мій чоловік їздив на спеціальні курси, адже я не настільки добре знаю китайську мову, щоб все зрозуміти, – розповідає Світлана. – Потім передавав ці вміння мені і ми разом вчилися робити власні помади. Коли діти засинали, ми до ранку вчилися. Нервувалися, навіть думали все покинути. Але у складні моменти ми підтримали одне одного, не здалися і все вийшло!
Помади – без хімії Свої помади
Світлана виготовляє на рослинних оліях – оливковій, ефірній та з виноградних кісточок. Додає спеціальні барвники. Є 7 основних кольорів , які змішує для створення того чи іншого кольору. Загалом у неї 200 кольорів помад. Вони можуть бути матові і глянцеві.
– Все має бути по грамах. Приміром, стільки-то грамів білої, рожевої, синьої фарби, щоб вийшов малиновий. Грам більше, грам менше і вийде не те, що ми хочемо, – каже жінка.
Помади, як запевняє Світлана, натуральні, без хімії. Якщо такою помадою місяць не користуватися, то вона може засохнути, адже постійно хоче дихати. Її термін придатності від 7 місяців до року. Залежно, де зберігати.
– Я свої зберігаю в холодильнику або в місцях, де немає сонця, – каже жінка.
Помада – близько 500 грн
– Мої помади подобаються жінкам, принаймні негативних відгуків я не чула. Дуже багато китаянок у мене замовляють помаду через інтернет, – каже Світлана. – Є такі, які просто купують цю помаду, бо їм дуже подобаються ковпачки, багато хто питає, чи є гарні. А є такі, кому дійсно подобаються ці помади, бо вони м’які, гарно зволожують губи.
У Китаї помада Світлани Дзюми коштує 119 юанів, це приблизно 500 грн.
– А в Українi, я довго думала яку цiну ставити. Так як у мене в мiстi не всi можуть дозволити собi помаду за такi грошi, я продаю без вигоди для себе, – вiд 180 до 250 гривень, – каже жінка.
Такий бізнес тільки з’явився, він є новинкою, яка набирає популярності, каже Світлана. – Зараз ми стали на ноги і розуміємо, до чого треба йти, – каже жінка. – Планую відкрити свої магазини і в Україні. Перший – у Львові. Звісно, там ціна помад буде інша.
Китаянки люблять яскраві помади
Світлана каже, що до того як зайнялася помадним бізнесом, помадами не користувалася, їй було з ними некомфортно. – Відколи почала робити помади, фарбую губи, – каже жінка. – А коли вчилася, то навіть чоловіка малювала, бо треба ж було бачити, як виглядає той, чи інший колір. Дівчата, які замовляють помаду, кажуть, що взагалі її не відчувають на губах. Дехто навіть на ніч малює губи, використовуючи помаду, як живильну маску.
Китаянки люблять яскраво-рожевий колір помади, продовжує Світлана. Українки віддають перевагу коричневим, рожевим, сливовим тонам.
– Я люблю червоний, легко-рожевий, – каже вона. – Червоною просто так не намалюєшся, треба підбирати відповідний одяг. Я наприклад, використовую її, коли одягнута в темних тонах або світлий верх, темний низ. У повсякденному житті я б радила легкі відтінки – світло-рожевий, світло-коричневий, це зараз дуже популярно.
Проводить майстер-класи у Кременці
Ціле літо Світлана Дзюма гостювала у мами у Кременці. За цей час у неї розкупили всі помади, які привезла з Китаю. Також жінка проводила майстер-класи із виготовлення помад. Каже, людям це цікаво. На цих заходах старається зібрати кошти і віддати людям, які цього потребують.
– На одному з майстер-класі зібрані за вхід кошти я віддала онкохворій кременчанці, – каже Світлана. – Ми з нею особисто не знайомі, але одного разу я її побачила і вирішила допомогти їй чим можу. На майстер-класі серед присутніх я проводжу невеликий розіграш і той, хто перемагає, під моїм керівництвом робить помадку, яку отримує в подарунок.
