На це він не шкодує ані ресурсів, ані часу і може розповісти про всі особливості польотів на парапланах. Цікаві випадки та курйози. А ще про місця, де найкраще здійматися в небо та про те, що важливо знати для початківців.
Парапланеристи і Непал
Останньою найбільш захопливою подорожжю заради польотів, у Анатолія була подорож до Непалу. Вона не була планованою заздалегідь. Є групи пілотів України, котрі комунікуються в вайбері та інших мережах. Від них дізнався про цю поїздку.
"Чи поїду, не знав до останнього. Ініціатором була дружина, ввечері за чашкою чаю вона запитала чи я збираюся, тоді все і вирішилося. За тиждень я купив квитки за три дні зібрав речі і невдовзі був у Непалі", - каже Анатолій.
Усе спорядження для польоту в Непалі потрібно везти із собою. Там складно це брати напрокат. І в тебе виходить не одна валіза.
Непал для парапланеристів – це справжній рай.
"Це найвищі гори у світі. Найтоповішим місцем в Непалі є місто Покхара. Там проводять Кубок світу по парапланеризму. Коли були ми із друзями, то там, було чоловік 300", - розповідає Анатолій.
Каже, що усі польоти є платними. Потрібно приблизно 75 доларів на два тижні. А ще необхідно придбати спеціальний документ перміт.
"За два тижні польотів, я налітав 30 годин. В той час, як в Україні за рік я літаю в межах 50 годин", - каже парапланерист.
В Непалі все пристосовано для зручностей польоту.
"Ти стартуєш і летиш за рахунок повітря. Приблизна швидкість 40 км на годину. Дістатися знову до старту проблем немає, адже ходять автобуси".
Каже, що спершу трішки незвично літати навіть дуже досвідченим парапланеристам.
"У Непалі є гори різні за величною. Є такі як в Карпатах, а є, ну дуже високі. Ми називаємо їх Гімалаї і Гімалайки. Висока гора 8090 метрів біля масиву Аннапурна. При підйомі до 5000 метрів ти дихаєш ще нормально, а після кожної тисячі понад, температура знижується до -7 градусів. Якщо ти стартуєш +25, то на верху треба одягати два пуховики і теплі рукавиці", - каже Анатолій.
Додає, що ціни в Непалі, особливо не різняться від цін в Україні. Готель коштує 6 доларів на добу, сніданок 3 долари, таксі хлопці брали на трьох майже по 3 долари з людини. Підйомник 200 гривень.
"У туристичних районах люди живуть добре, а подалі від туристичних осередків, люди живуть в якихось хрущобах. Сумно виглядає, хоча й є дуже багаті райони", - додає Анатолій.
В Європу із парапланами хлопці вже декілька років їздять автомобілем.
"Якщо це Італія, то в Альпи. На чотирьох чоловік автомобілем тиждень обходиться в межах 150 євро. Беремо палатки, спальники. Продукти купуємо в Польщі. Їжу готуємо собі самі. Там багато кемпінгів для туристів, все дуже зручно та розвинуто", - каже Анатолій Лукащук.
В такий спосіб були у Франції, Чехії, Австрії, Німеччині.
"За кордоном зараз живе багато наших українців є і знайомі парапланеристи то при нагоді зустрічаємося".
У Франції минулого року були на Кубку Ікара.
"Це одне із найкрутіших видовищ. Туди з’їжджаються усі виробники, які виготовляють параплани. Можна також потестити будь-яке спорядження, це ціле дійство із переодяганням в різні костюми. Глядачі з’їжджаються із усього світу".
На жаль, Соколина гора зараз не для польотів, каже Анатолій. Для того, щоб літати, потрібно спочатку засипати кар’єр. Взагалі ця гора могла б бути перспективною.
Одак, завдяки НПП ”Кременецькі гори” вдалося багато чого зробити і відновити польоти. Це те місце, де до 1939 року здійснювали польоти, каже Анатолій.
"Я сам із неї долітав до Рівного. Це можливо, якщо погода дозволяє”.
В Карпатах також є гора, де проходять змагання парапланеристів України.
"Проте з’явився турецький інвестор і там тепер планують поставити вітряки. Наразі, ми відвойовуємо цю гору".
Для тих хто хоче займатися, головне бажання.
"Вживане спорядження вартує від 500 до 1000 євро. Перші кроки можна освоїти на навчанні", - розповідає Анатолій.
Додає, що такі школи є в Києві, Львові. Там можна отримати спорядження для тренувань.
"Після закінчення такої школи ти вже маєш уяву, що саме тобі потрібно".
Вага спорядження різна. Варіант „лайт” біля 10 кг. і стандартне приблизно 19 кілограмів.
"Особисто моє має вагу 20 кілограмів. Крило - 5 кг., підвіска - 7, парашут - 1.5, потрібне спеціальне взуття, так все і набігає".
Рекорди в Україні
Кваліфікацію можуть присвоїти у федерації. Для цього потрібно подати заявку
"Мені присвоїли кваліфікацію за подолання відстані, з Кременця до Хмельницького. Мій особистий рекорд 152 км.".
Є спеціальні прилади, які фіксують весь політ.
Є рекорд України, це переліт з Києва до Одеси 425 км., тривалість десь 9 годин. Цей показник є й рекордом Європи.
"Це ж спорт, який тебе постійно вабить до неба. Бувають випадки, ти цілий день просидиш на горі, а вітру немає, збираєшся назад, так і не політавши, це сумно…"
Тому в польоти на навчальній стадії самому не радить вирушати, обов’язково з групою по декілька чоловік. Це на всякий випадок, коли трапляються такі халепи.
Розповідає про випадок і в Непалі. Коли на старті з іншої гори, на зустріч вилетіло три орли і почали кружляти в одному потоці вітру.
"А це не просто пташечки. Це здоровенні птахи, до 2,5 метрів у розмаху. Це дуже страшно. Хоча за декілька днів польотів вже звикаєш до їх появи".
А взагалі птахи показують потік повітря за яким треба рухатися, це найбільш точний орієнтир.
Каже, що літати можна і п’ять, і сім годин. А траплялося й таке, що поліцію викликали.
"Якось ми летіли із Луцька, був сильний вітер і я екстрено сів біля Смиги, поблизу нафтобази. Відразу прибігла охорона, викликали поліцію, перевірили спорядження, я пред’явив посвідчення пілота, обмінялися контактами, все обійшлося добре".
"В нас є свої групи. До Волинської, скажімо, входять Луцькі, Рівненські та Тернопільські парапланеристи. Офіційно федерацією налічується чоловік 700. Це тих, котрі мають посвідчення. А неофіційних є близько трьох тисяч".
Себе Анатолій відносить до фанатів. Почалося все з того, що випадково побачив в Кременці Олександра Тарасюка, одного з перших місцевих парапланеристів.
"Він колись купив параплан і запросив мене подивитися, ми поїхали в Дубно, навіть декілька разів спробував сам, мені дуже сподобалося. Пізніше познайомився із Тернопільськими пілотами".
Займається Анатолій із 2010 року. Перші параплани та літачки виготовляли колись із батьком.
Вважає, що параплани, це найкращий засіб для відпочинку та релаксу. І на досягненнях не зупиняється.
В Непалі все пристосовано для зручностей польоту.
"Ти стартуєш і летиш за рахунок повітря. Приблизна швидкість 40 км на годину. Дістатися знову до старту проблем немає, адже ходять автобуси".
Каже, що спершу трішки незвично літати навіть дуже досвідченим парапланеристам.
"У Непалі є гори різні за величною. Є такі як в Карпатах, а є, ну дуже високі. Ми називаємо їх Гімалаї і Гімалайки. Висока гора 8090 метрів біля масиву Аннапурна. При підйомі до 5000 метрів ти дихаєш ще нормально, а після кожної тисячі понад, температура знижується до -7 градусів. Якщо ти стартуєш +25, то на верху треба одягати два пуховики і теплі рукавиці", - каже Анатолій.
Додає, що ціни в Непалі, особливо не різняться від цін в Україні. Готель коштує 6 доларів на добу, сніданок 3 долари, таксі хлопці брали на трьох майже по 3 долари з людини. Підйомник 200 гривень.
"У туристичних районах люди живуть добре, а подалі від туристичних осередків, люди живуть в якихось хрущобах. Сумно виглядає, хоча й є дуже багаті райони", - додає Анатолій.
В Європі літати виходить дешевше
В Європу із парапланами хлопці вже декілька років їздять автомобілем.
"Якщо це Італія, то в Альпи. На чотирьох чоловік автомобілем тиждень обходиться в межах 150 євро. Беремо палатки, спальники. Продукти купуємо в Польщі. Їжу готуємо собі самі. Там багато кемпінгів для туристів, все дуже зручно та розвинуто", - каже Анатолій Лукащук.
В такий спосіб були у Франції, Чехії, Австрії, Німеччині.
"За кордоном зараз живе багато наших українців є і знайомі парапланеристи то при нагоді зустрічаємося".
У Франції минулого року були на Кубку Ікара.
"Це одне із найкрутіших видовищ. Туди з’їжджаються усі виробники, які виготовляють параплани. Можна також потестити будь-яке спорядження, це ціле дійство із переодяганням в різні костюми. Глядачі з’їжджаються із усього світу".
Соколина гора і параплани
Одак, завдяки НПП ”Кременецькі гори” вдалося багато чого зробити і відновити польоти. Це те місце, де до 1939 року здійснювали польоти, каже Анатолій.
"Я сам із неї долітав до Рівного. Це можливо, якщо погода дозволяє”.
В Карпатах також є гора, де проходять змагання парапланеристів України.
"Проте з’явився турецький інвестор і там тепер планують поставити вітряки. Наразі, ми відвойовуємо цю гору".
Спорядження і умови для початківців
"Вживане спорядження вартує від 500 до 1000 євро. Перші кроки можна освоїти на навчанні", - розповідає Анатолій.
Додає, що такі школи є в Києві, Львові. Там можна отримати спорядження для тренувань.
"Після закінчення такої школи ти вже маєш уяву, що саме тобі потрібно".
Вага спорядження різна. Варіант „лайт” біля 10 кг. і стандартне приблизно 19 кілограмів.
"Особисто моє має вагу 20 кілограмів. Крило - 5 кг., підвіска - 7, парашут - 1.5, потрібне спеціальне взуття, так все і набігає".
Рекорди в Україні
Кваліфікацію можуть присвоїти у федерації. Для цього потрібно подати заявку
"Мені присвоїли кваліфікацію за подолання відстані, з Кременця до Хмельницького. Мій особистий рекорд 152 км.".
Є спеціальні прилади, які фіксують весь політ.
Є рекорд України, це переліт з Києва до Одеси 425 км., тривалість десь 9 годин. Цей показник є й рекордом Європи.
Політати можна з професіоналом
В Кременці охочих політати на параплані не так багато. Однак, якщо є бажання, то вартість такого екстриму в межах 700 грн. За 10-15 хвилин можна здійснити ознайомчий політ."Це ж спорт, який тебе постійно вабить до неба. Бувають випадки, ти цілий день просидиш на горі, а вітру немає, збираєшся назад, так і не політавши, це сумно…"
Бувають і курйози
"Під час перших польотів, поблизу Львова, якось не розрахував силу вітру. І коли вітер почав стихати, я розвернувся і врізався в дерево. Параплан розклався на деревах, прибігли хлопці на допомогу, все обійшлося", - каже Анатолій.Тому в польоти на навчальній стадії самому не радить вирушати, обов’язково з групою по декілька чоловік. Це на всякий випадок, коли трапляються такі халепи.
Розповідає про випадок і в Непалі. Коли на старті з іншої гори, на зустріч вилетіло три орли і почали кружляти в одному потоці вітру.
"А це не просто пташечки. Це здоровенні птахи, до 2,5 метрів у розмаху. Це дуже страшно. Хоча за декілька днів польотів вже звикаєш до їх появи".
А взагалі птахи показують потік повітря за яким треба рухатися, це найбільш точний орієнтир.
Каже, що літати можна і п’ять, і сім годин. А траплялося й таке, що поліцію викликали.
"Якось ми летіли із Луцька, був сильний вітер і я екстрено сів біля Смиги, поблизу нафтобази. Відразу прибігла охорона, викликали поліцію, перевірили спорядження, я пред’явив посвідчення пілота, обмінялися контактами, все обійшлося добре".
Польоти в Україні
Багато польотів в Україні відбувається переважно в Карпатах. У селі Пилипець є гора Гимба, це біля Синевіру."В нас є свої групи. До Волинської, скажімо, входять Луцькі, Рівненські та Тернопільські парапланеристи. Офіційно федерацією налічується чоловік 700. Це тих, котрі мають посвідчення. А неофіційних є близько трьох тисяч".
Себе Анатолій відносить до фанатів. Почалося все з того, що випадково побачив в Кременці Олександра Тарасюка, одного з перших місцевих парапланеристів.
"Він колись купив параплан і запросив мене подивитися, ми поїхали в Дубно, навіть декілька разів спробував сам, мені дуже сподобалося. Пізніше познайомився із Тернопільськими пілотами".
Займається Анатолій із 2010 року. Перші параплани та літачки виготовляли колись із батьком.
Вважає, що параплани, це найкращий засіб для відпочинку та релаксу. І на досягненнях не зупиняється.
