Станом на 01.01.2021 року в судах України на розгляді знаходилося більше 68 тис. позовів державних банків про стягнення заборгованості. Левову частку цих позовів подало акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк», а відповідачами виступали фізичні особи, у яких заборгованість виникла згідно кредитних карток.
Часто заборгованість за тілом кредиту мізерна в порівнянні з пенею та штрафами нарахованими на нього.1
У непросту ситуацію з стягненням заборгованості на користь АТ КБ «Приват Банк» потрапив і пан І. Так, у травні 2014 року він з метою отримання соціальних виплат звернувся до позивача та оформив платіжну картку - Кредитка «Універсальна», проте кредитного договору з банком не укладав. Скориставшись декілька раз кредитним лімітом, вважаючи що все погасив, у нього все ж виникла заборгованість за тілом кредиту в сумі 209,75 коп. Через погіршення стану здоров’я, будучи інвалідом ІІ групи, питання взаємовідносин з банком відійшло на другий план. Але лише до листопада 2020 року, коли банк подав позов про стягнення з клієнта місцевого центру суму в розмірі 96 тис. грн. У березні 2021 року банк зменшив свої вимоги до 5,6 тис. грн. Однак, нарахування заборгованості і в цьому розмірі не відповідало нормам законодавства, яке регулює цю сферу взаємовідносин.
Представляти інтереси клієнта було доручено адвокату Ірині Сідоровій. Після узгодження правової позиції по справі, в судовому провадженні вдалося довести неправомірність нарахування банком процентів та штрафів. Як наслідок, рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 13.05.2021 року № 601/2336/20 з пана І. було стягнуто лише тіло кредиту в сумі 209,75 грн.(https://reyestr.court.gov.ua/Review/97017547).
Коментує адвокат Ірина Сідорова: «Умови договорів, які укладаються з банком, обовязково мають бути чіткі та зрозумілі їх клієнтам. Банк зобов’язаний ознайомити споживачів банківських послуг з умовами укладених угод, а в судовому засіданні довести, що на момент укладення договору діяли саме ті умови, на які він посилається.
Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, які містилися в матеріалах даної справи були без підпису відповідача, тому їх не можна вважати як частину кредитного договору, укладеного у травні 2014 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже, були відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів та за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобовязань.
