…Привид федералізму блукає Україною?
Процес децентралізації завершено: в Україні створено 470 об’єднаних територіальних громад (ОТГ) замість понад 11 тисяч сільських і міських рад, а замість 490 районів утворено 136-ть, у тому числі дев’ять у так званих «ОРДЛО».
На Тернопільщині утворено три райони – Тернопільський, Кременецький і Чортківський, хоча попередня влада просувала ще Бережанський район. Це викликає тривогу, бо постає питання: чи залишиться Тернопільська область як окрема адміністративна одиниця, бо, напевно, почнеться процес реорганізації областей. А Тернопільщина дуже вразлива! Не може повноцінно існувати область із трьох адміністративно-територіальних одиниць. Правда, для цього треба ще внести зміни до Конституції трьомастами голосів депутатів Верховної Ради, але за цим питання не стане, позаяк сама провладна фракція у парламенті «Слуга народу» і її сателіти назбирують потрібну кількість голосів.
Питання адміністративної реформи для України не нове, воно вже неодноразово піднімалося. Скільки цих форматів уже було за роки незалежності України. «Перекроювали» Україну і «помаранчеві», і «регіонали». Більшість із них заявляли про скасування обласного поділу, який залишився ще з радянщини. Нинішній адміністративний устрій України складався поступово. Після окупації УНР московськими більшовиками територія так званої «УРСР» була поділена на 90 округів. У лютому 1932 року в СРСР було проведено адміністративну реформу і країну поділили на області. В «УРСР» (так змінилася назва) утворено 5 областей: Київську, Харківську, Дніпропетровську, Вінницьку й Одеську, згодом утворили Донецьку і Чернігівську. Цей поділ проіснував до кінця 30-х років. Нинішній обласний поділ України склався за СРСР у кінці 50-х років минулого століття.
У проєктах територіальної реформи Тернопільщину не бачили як самостійну область
За президента Віктора Ющенка у 2005 році почалася теоретична робота з проведення адміністративно-територіальної реформи, її координував віце-прем’єр-міністр із питань адміністративної-територіальної реформи Роман Безсмертний. Але тоді спроба провести реформу закінчилась невдачею, хоча Безсмертний розробив і написав її концепцію, наприклад, пропонувалося утворити 8 областей і укрупнити райони.
У 2010 році тодішній президент реанімував проведення реформи. Його указом було зобов’язано Кабмін опрацювати питання оптимізації механізму реалізації державної політики на місцевому рівні. Пропонувалося ліквідувати обласний поділ й утворити 8-11 земель. Тернопільщина мала увійти в землю Галичина. Був варіант утворити 9 регіонів (країв), за якими Тернопільщина мала увійти в Подільський регіон разом із Хмельницькою та Вінницькою областями. Як бачимо, в проєктах не було місця для нашої області як самостійної.
Укрупнення районів – перший крок до федералізації України!?
Новий старт реформам місцевого самоврядування було розглянуто в березні 2013 року на засіданні Ради регіонів. 7 лютого 2014 року тодішній депутат-сепаратист В. Колісніченко написав листа президенту, в якому детально обґрунтував необхідність реформи і намітив шлях переходу України від унітарної форми державного устрою до федеративної. Першим кроком є саме децентралізація – розширення прав і повноважень адміністративно-територіальних одиниць, органів влади місцевого самоврядування. Далі – другий і третій кроки – регіоналізація і нарешті – федералізація. Тому укрупнення районів – це початок регіоналізації, за якою скоріш за все почнеться реформа на рівні областей. Укрупнення районів може посилити відцентрові тенденції в Україні, і це буде згубним для держави.
Принагідно нагадаємо, що ще в 2014 році канцлер Німеччини Ангела Меркель висловилася про те, що в Україні називають децентралізацією, в Німеччині називають федералізацією.
Надзбручанський край залишається кісткою в горлі київських можновладців
Наша область є дотаційною, тому вона найбільш вразлива. Так у період стабільного розвитку напередодні російської агресії область перерахувала в держбюджет 0,92 млрд. грн., а отримала із держбюджету 4,36 млрд. грн. (дані на 2013 рік). Разом з тим, мешканці області є національно свідомими, тому наш Надзбручанський край залишається кісткою в горлі київських можновладців. Також область втратила будь-який вплив у столиці при нинішній «Зе-команді». Виглядає так, що і депутати ВР України від Тернопільщини байдужі до проблем області, не відстоюють її інтересів. Та й керівництво області в нас чуже. Голова ТОДА і його перший заступник прибули керувати з Рогатинського району Івано-Франківщини, а головний ідеолог – аж із Чернігівщини. Це треба дожитися, щоб ідеологією патріотичної області керував виходець зі сходу. Ми вже мали таке за радянщини, коли всі керівні кадри були вихідцями зі Східної України. Але то був колоніальний період нашої історії. Та й за незалежності було також таке. У 2000-х головою ОДА був закарпатець, а головою обласної ради – львів’янин. За цих «парашутистів» нічого доброго в області зроблено не було. Ще цікавий епізод, пов’язаний із тими часами. У 2009 році тоді депутат Верховної Ради від «Народної самооборони» Геннадій Москаль почав збір підписів серед парламентів, щоби внести зміни до ст. 133 Конституції України, аби ліквідувати нашу область, а її територію розділити між Чернівецькою, Івано-Франківською та Львівською областями. Правда, з цієї затії нічого не вийшло.
Поляки також у 30-х роках минулого століття виношували ідею ліквідації Тернопільського воєводства. Причиною було те, що воєводство фінансово слабке, щоби покрити свої видатки на «цілі самоурядні і держава мусіла доплачувати. Осередок уряду Тернопіль не має ніяких безпосередніх зв’язків зі значною частиною повітів», – писала українська газета «Діло» за 5 лютого 1930 року. Історія може повторитися.
Історичний ракурс
Трохи історії зі становлення Тернополя як адміністративного центру. Тернопіль був центром Тернопільського повіту в часи Австрійської і Австро-Угорської (з 1867 р.) імперій до 1914 року. А з 1786 р. – центром округу (циркулу). Але в період російської окупації в 1809-1815 рр. Тернопіль був центром Тернопільського краю, що складався з Тернопільського, Заліщицького і згодом Теребовлянського округів. У часи Першої світової війни, коли Тернопільщину окупували російські війська, була утворена Тернопільська губернія в складі 15-ти, а згодом 8-ми повітів. Губернія існувала до грудня 1917 року. В період ЗУНР Тернопіль став центром Тернопільського воєводства, яке складалося з 19 повітів (територія ЗУНР мала три воєводства).
Під час польської окупації 3 грудня 1920 року було утворено Тернопільське воєводство з 17 повітів із центром у Тернополі. Територія воєводства складала 16240 кв. км і там проживало 1 млн. 600,4 тис. осіб, в тому числі 879,6 тис. (54,8%) українців. Територія воєводства за Польщі не збігалася з нинішньою територією області. У склад воєводства не входили нинішні Кременецький, Лановецький, Шумський райони і Вишнівеччина, натомість входили 5 районів нинішньої Львівської області – Бродівський, Золочівський, Кам’янко-Бузький, Перемишлянський та Радехівський райони. Постановою Президії Верховної Ради «УРСР» від 4 грудня 1939 року утворена Тернопільська область із центром у Тернополі (до 1944 р. – Тарнопіль). Спочатку область складалася з 38 районів. За німецької окупації Тернопіль був центром округу «Тернопіль», а з 1944-го Тернопіль знову центр області.
Ще був такий факт. У серпні-вересні 1920 року в Тернополі знаходився «Галавком» – керівний орган радянської окупаційної влади в Галичині.
Останні реформи в державі наводять на думку, що Тернопіль може втратити статус крайового (обласного) центру і стати районним містом.
Павло Сливка, історик
Процес децентралізації завершено: в Україні створено 470 об’єднаних територіальних громад (ОТГ) замість понад 11 тисяч сільських і міських рад, а замість 490 районів утворено 136-ть, у тому числі дев’ять у так званих «ОРДЛО».
Питання адміністративної реформи для України не нове, воно вже неодноразово піднімалося. Скільки цих форматів уже було за роки незалежності України. «Перекроювали» Україну і «помаранчеві», і «регіонали». Більшість із них заявляли про скасування обласного поділу, який залишився ще з радянщини. Нинішній адміністративний устрій України складався поступово. Після окупації УНР московськими більшовиками територія так званої «УРСР» була поділена на 90 округів. У лютому 1932 року в СРСР було проведено адміністративну реформу і країну поділили на області. В «УРСР» (так змінилася назва) утворено 5 областей: Київську, Харківську, Дніпропетровську, Вінницьку й Одеську, згодом утворили Донецьку і Чернігівську. Цей поділ проіснував до кінця 30-х років. Нинішній обласний поділ України склався за СРСР у кінці 50-х років минулого століття.
У проєктах територіальної реформи Тернопільщину не бачили як самостійну область
За президента Віктора Ющенка у 2005 році почалася теоретична робота з проведення адміністративно-територіальної реформи, її координував віце-прем’єр-міністр із питань адміністративної-територіальної реформи Роман Безсмертний. Але тоді спроба провести реформу закінчилась невдачею, хоча Безсмертний розробив і написав її концепцію, наприклад, пропонувалося утворити 8 областей і укрупнити райони.
У 2010 році тодішній президент реанімував проведення реформи. Його указом було зобов’язано Кабмін опрацювати питання оптимізації механізму реалізації державної політики на місцевому рівні. Пропонувалося ліквідувати обласний поділ й утворити 8-11 земель. Тернопільщина мала увійти в землю Галичина. Був варіант утворити 9 регіонів (країв), за якими Тернопільщина мала увійти в Подільський регіон разом із Хмельницькою та Вінницькою областями. Як бачимо, в проєктах не було місця для нашої області як самостійної.
Укрупнення районів – перший крок до федералізації України!?
Новий старт реформам місцевого самоврядування було розглянуто в березні 2013 року на засіданні Ради регіонів. 7 лютого 2014 року тодішній депутат-сепаратист В. Колісніченко написав листа президенту, в якому детально обґрунтував необхідність реформи і намітив шлях переходу України від унітарної форми державного устрою до федеративної. Першим кроком є саме децентралізація – розширення прав і повноважень адміністративно-територіальних одиниць, органів влади місцевого самоврядування. Далі – другий і третій кроки – регіоналізація і нарешті – федералізація. Тому укрупнення районів – це початок регіоналізації, за якою скоріш за все почнеться реформа на рівні областей. Укрупнення районів може посилити відцентрові тенденції в Україні, і це буде згубним для держави.
Принагідно нагадаємо, що ще в 2014 році канцлер Німеччини Ангела Меркель висловилася про те, що в Україні називають децентралізацією, в Німеччині називають федералізацією.
Надзбручанський край залишається кісткою в горлі київських можновладців
Наша область є дотаційною, тому вона найбільш вразлива. Так у період стабільного розвитку напередодні російської агресії область перерахувала в держбюджет 0,92 млрд. грн., а отримала із держбюджету 4,36 млрд. грн. (дані на 2013 рік). Разом з тим, мешканці області є національно свідомими, тому наш Надзбручанський край залишається кісткою в горлі київських можновладців. Також область втратила будь-який вплив у столиці при нинішній «Зе-команді». Виглядає так, що і депутати ВР України від Тернопільщини байдужі до проблем області, не відстоюють її інтересів. Та й керівництво області в нас чуже. Голова ТОДА і його перший заступник прибули керувати з Рогатинського району Івано-Франківщини, а головний ідеолог – аж із Чернігівщини. Це треба дожитися, щоб ідеологією патріотичної області керував виходець зі сходу. Ми вже мали таке за радянщини, коли всі керівні кадри були вихідцями зі Східної України. Але то був колоніальний період нашої історії. Та й за незалежності було також таке. У 2000-х головою ОДА був закарпатець, а головою обласної ради – львів’янин. За цих «парашутистів» нічого доброго в області зроблено не було. Ще цікавий епізод, пов’язаний із тими часами. У 2009 році тоді депутат Верховної Ради від «Народної самооборони» Геннадій Москаль почав збір підписів серед парламентів, щоби внести зміни до ст. 133 Конституції України, аби ліквідувати нашу область, а її територію розділити між Чернівецькою, Івано-Франківською та Львівською областями. Правда, з цієї затії нічого не вийшло.
Поляки також у 30-х роках минулого століття виношували ідею ліквідації Тернопільського воєводства. Причиною було те, що воєводство фінансово слабке, щоби покрити свої видатки на «цілі самоурядні і держава мусіла доплачувати. Осередок уряду Тернопіль не має ніяких безпосередніх зв’язків зі значною частиною повітів», – писала українська газета «Діло» за 5 лютого 1930 року. Історія може повторитися.
Історичний ракурс
Трохи історії зі становлення Тернополя як адміністративного центру. Тернопіль був центром Тернопільського повіту в часи Австрійської і Австро-Угорської (з 1867 р.) імперій до 1914 року. А з 1786 р. – центром округу (циркулу). Але в період російської окупації в 1809-1815 рр. Тернопіль був центром Тернопільського краю, що складався з Тернопільського, Заліщицького і згодом Теребовлянського округів. У часи Першої світової війни, коли Тернопільщину окупували російські війська, була утворена Тернопільська губернія в складі 15-ти, а згодом 8-ми повітів. Губернія існувала до грудня 1917 року. В період ЗУНР Тернопіль став центром Тернопільського воєводства, яке складалося з 19 повітів (територія ЗУНР мала три воєводства).
Під час польської окупації 3 грудня 1920 року було утворено Тернопільське воєводство з 17 повітів із центром у Тернополі. Територія воєводства складала 16240 кв. км і там проживало 1 млн. 600,4 тис. осіб, в тому числі 879,6 тис. (54,8%) українців. Територія воєводства за Польщі не збігалася з нинішньою територією області. У склад воєводства не входили нинішні Кременецький, Лановецький, Шумський райони і Вишнівеччина, натомість входили 5 районів нинішньої Львівської області – Бродівський, Золочівський, Кам’янко-Бузький, Перемишлянський та Радехівський райони. Постановою Президії Верховної Ради «УРСР» від 4 грудня 1939 року утворена Тернопільська область із центром у Тернополі (до 1944 р. – Тарнопіль). Спочатку область складалася з 38 районів. За німецької окупації Тернопіль був центром округу «Тернопіль», а з 1944-го Тернопіль знову центр області.
Ще був такий факт. У серпні-вересні 1920 року в Тернополі знаходився «Галавком» – керівний орган радянської окупаційної влади в Галичині.
Останні реформи в державі наводять на думку, що Тернопіль може втратити статус крайового (обласного) центру і стати районним містом.
Павло Сливка, історик
