Посилання
Кременчанин Олексій Клак тривалий час був гравцем професійної футбольної ліги України, а перед новим роком підписав контракт з Іспанським Bergantinos, що у місті Карбальйо. Олексій розповів для Кременець.City чому наважився змінити футбольний клуб, якою була адаптація в іншій країні і що було до цього у футбольній кар’єрі - пише kremenets.city.
[ads-post]
- До першої футбольної ліги України я потрапив в 2017 році. Це була Буковина, місто Чернівці. Тоді поїхав до Польщі грав у Legionovia, а невдовзі знову повернувся до України. Грав із Волинь Луцьк, Оболонь Бровар Київ, Арсенал Київ.
Арсенал Київ, був останньою командою для Олексія у вищій лізі в Україні. Проте через серйозну травму він так і не зіграв жодного матчу. А паралельно вів перемовини з агентом з Іспанії Іваном Іщенко.
- Протягом пів року, він допоміг мені знайти команду в Іспанії. Напевно, на той час так склалося в житті, що краще було переїхати до Іспанії. В Україні вже всі чемпіонати почалися, команди були укомплектовані і трансферне вікно закрите. А сидіти ще пів року без робити футболісту, це дуже погано. Тому заявився варіант і я ризикнув.
Контракт підписав перед новим роком, та довгий час зайняла підготовка документів. Близько трьох місяців пішло на їх оформлення.
- Я встиг зіграли біля десяти матчів і почався карантин. Що далі буде складно спрогнозувати. Достроково ігри закінчились і не зрозуміло коли розпочнуться.
Для Олексія це не перший досвід грати в Європі. Та навіть у порівнянні із Польщею, то в Іспанії адаптуватися було значно важче.
- І навіть зараз буває складно. Є мовний бар'єр. Я розмовляю англійською, однак тут не всі її знають. Але люди привітні, допомагають. Хоча важко без рідних, без дівчини. Вони завжди мене підтримують і поважають мій вибір.
Хоча повноцінних тренувань тепер не вистачає. Олексій не припиняє займатися.
- Працювати потрібно багато, якщо є наміри в майбутньому потрапити грати десь вище. Про чіткі плани зараз говорити складно. Адже через таку ситуацію в світі, в сфері моєї професії буде дуже важко.
Який світовий футбольний клуб тепер є мрією 24-річного Олексія, поки не розповідає.
- Тут як Бог дасть, так і буде. Головне, що мрія з дитинства таки стала професією. Завжди ходив грати із братом. З шести років я почав займатися інтенсивно. З одинадцяти переїхав до Києва в спортивний інтернат. І там вже розумів, що ти сам працюєш над своєю мрією і майбутньою професією. І що все залежить лише від тебе.
Згодом із братом Олексій планує відкрити спортивну секцію із футболу і у Кременці, для дітей від трьох до семи років. Подію для кременчан вже анонсували, а от втілюватимуть в життя вже після карантину.
