[ads-post]45 року до н. е. Юлій Цезар запровадив Юліанський календар, у якому вперше з'явилися високосні роки: він проголосив, що кожен четвертий рік має тривати 366 днів, отже, середня тривалість року за цим календарем дорівнювала 365,25 днів. До того римляни користувалися календарем, де всі роки мали 365 днів. Ця поправка в основному усунула проблему зсуву дат календаря.
Але Юліанський календар розв'язав цю проблему не повністю, оскільки тропічний рік (час між двома весняними рівноденнями) не дорівнює точно 365,25 дням: його тривалість — 365,24219 днів . Проблема зсуву дат стала менш актуальною, але залишилася. Адже різниця в тривалості тропічного року (365 діб 5 годин 48 хвилин 46 секунд) і середнього юліанського року (365 діб 6 годин) становить 11 хвилин 14 секунд. З цих 11 хвилин та 14 секунд за 128 років набігає приблизно одна доба. Наприкінці XV сторіччя (через 1600 років після запровадження юліанського календаря) різниця досягла дванадцяти днів, а на початку XX століття — майже п'ятнадцяти.
Під час розробки Григоріанського календаря було поставлено умову, щоб весняне рівнодення (яке слугувало точкою відліку для важливих релігійних свят, зокрема, Великодня) наставало щороку в один і той самий день.
Наприкінці 1582 році папа Григорій XIII запровадив у католицьких країнах календар, у якому рік є високосним, якщо він кратний 4, але не кратний 100, або ж кратний 400.
Поступово до цього календаря перейшли майже всі європейські країни. Наразі григоріанський календар використовується як офіційний у більшості країн світу. В Україні його було запроваджено 16 лютого 1918 року за старим (юліанським) стилем — цей день став 1 березня за новим календарем.
Здавна високосний рік притягував до себе особливу увагу, адже за народними прикметами високосний рік вважали найскладнішим.
Існує багато прикмет пов'язаних з цим роком, кажуть, що у високосний рік погано одружуватися, адже це може призвести до недовговічного шлюбу. Вважається, що у високосний рік відбувається більше стихійних лих. Також подейкують, що у в цей рік не варто вкладати гроші в нові справи (розпочинати бізнес, будівництво).
Та головне, не варто вірити в ці забобони та не думати про високосний рік, як про щось погане, а насолоджуватися життям та відганяти від себе погані думки.
Цікаві факти:
В 1288 році Шотландія встановила 29 лютого днем, коли жінка може запропонувати шлюб чоловікові. У разі відмови він мав сплатити штраф.
А в 1712 році в Швеції після 29 лютого було 30 лютого.
Високосний рік: прикмети і забобони
Предки вірили: саме в цей день імовірність того, що погані забобони збудуться значно вище і наслідки страшніше. Серед найбільш поширених прикмет слід виділити такі:
- не можна починати щось нове (особливо, починати будувати будинок або лагодити щось);
- не можна влаштовувати весілля (вважається, що у пар, які вирішать розписатися в цей день, сімейного щастя точно не буде);
- не можна здійснювати важливі покупки або угоди (нічого хорошого такі рішення не принесуть).
- не можна підбирати з землі круглі предмети – це не до добра.
Високосний рік 2020: чи можна одружуватися та чи варто вірити в забобони
Що каже церква
