Медові напої кременчани куштували під час колядок на Старий новий рік. А до цього місцеві пасічники обмінювалися досвідом із медоварами України, котрі відновлюють старовинні рецепти та технології виготовлення питних медів, пива та квасу.
[ads-post]“Для кременецьких пасічників провів майстер-клас пасічник - любитель, за спеціальністю технолог харчової промисловості, Леонід Комаревич. І вже на Старий Новий рік, коли на площі біля будинку культури, художні колективи району демонстрували своє захоплення колядками, усі смакували медові напої виготовлені пасічницькою сім’єю Комаревичів”,- розповідає член правління “ГО “Пасічники кременеччини” Мирослав Ярий.
“Достойний продукт повинен бути в достойній посуді”, - каже Мирослав Ярий.
Рекомендує пасічник і медове пиво. Його теж приготували до різдвяних свят місцеві пасічники Сергій Плетюк та Юрій Сичов.
А загалом Мирослав Ярий каже, що минулий рік виявився несприятливим для пасічників Кременеччини.
“Холодна весна. Під час цвітіння квіткових медоносів, вишні, акації, каштана. липи теплі дні чергувалися з холодними, але холодних днів було більше. Бджоли з’їдали, той нектар, що приносили. Не було взятку і від гречки, тому що стояла суха спекотна погода. Гречка, як правило, медує після теплої ночі, до полудня при температурі 22-25 градусів. А в цьому році температура над ланами гречки піднімалась вище тридцятиградусної позначки і нектар випаровувався миттєво”,- каже Мирослав Ярий.
Тому взяли бджоли нектар із соняшника і золотарника, які медоносять при високих температурах. Так, що пасічники-любителі в цьому році вивозили бджіл на гречку, але бджоли через гречані поля летіли на соняшник.
Каже, що непросто збути соняшниковий мед, якого багато в Україні.
“Оптовики скуповують його по надзвичайно низьких цінах, а на ринку продавати не кожен може та й гідність пасічника не дозволяє. Все ж таки пасічники виробляють для людства надзвичайно корисний продукт харчування, цілющі ліки, віск. Мед покращує якість крові і роботу шлунка, зміцнює імунну систему і зір. Ми, споконвічні гречкосії і медовари розучились їсти мед. Кожен німець споживає 1,2 кг меду в рік, в тому числі 800 грамів українського”, - додає пасічник.
Каже, що за Польщі у 20-30-их роках минулого століття заготовляли мед українські кооперативи. Весною, після обльоту бджіл, завозили пасічникам липові бочки і за кожну бочку майбутнього меду зразу виплачували аванс.
“Це просто мрія сучасного пасічника. Бджільництво - це захоплення затратне, особливо для тих пасічників, що вимушені вивозити свої вулики до медоносів. Ці обставини спонукають шукати нові варіанти збуту цього надзвичайно цінного продукту для здоров’я людини”, - додає Мирослав Ярий.
