Частину родинного склепу та зарослі зеленню околиці старовинного цвинтаря у Кременці на Тернопільщині можна побачити на давній світлині, яку нещодавно було оприлюднено у мережі.[ads-post]На схилах Кременецьких вершин збереглися старовинні цвинтарі, за якими можна дослідити значну історію таємничого та принадного міста.
Так, у соцмережі Фейсбук поділилися давнім чорно-білим фото, де зображено маленьку частину одного із таких давніх кладовищ. На знімку зображено кам’яну арку, яку можна побачити на Монастирському цвинтарі, який розташований за Богоявленським монастирем. Більша частина цвинтаря – сучасні поховання, а трошки вище є біла церква, навколо якої і розташовані старовинні поховання, всі у хащах.
Цікаво, що на Монастирському кладовищі поховано багато людей, які залишили значний слід в історії Кременця. Наприклад, це ботанік Віллібальд Бессер, який після виходу на пенсію повернувся з Києва у місто своєї молодості і доживав тут віку. Також і Йозеф Заундерс, уродженець Лондона, російський придворний художник і професор Віленського університету, який наприкінці життя перебрався у Кременець і тут знайшов місце вічного спочинку. Похоронені й воїни УНР, що полягли в Кременці 1919 р., червоноармійці, які загинули в боях за місто в березні 1944 р.
Місцеві жителі упізнали таємничі околиці цвинтаря. Пригадали, що раніше кладовище прикрашали родинні склепи, які різнилися від довколишніх каменів, надгробків та додавали принадності території.
