Тим часом, як одні тернополяни з нетерпінням чекають грибного врожаю, 90 кременчан вирішили провести вихідний пізнавально та з користю.
Двома автобусами вдосвіта вирушили у мальовничі Карпати, де за один день відвідали три православні монастирі та бонусом – неймовірний Манявський водоспад. Організував екскурсійно-паломницьку подорож настоятель собору Преображення Господнього о. Володимир Буграк, а можливою її зробив місцевий перевізник, парафіянин храму Віктор Рябушчиць.[ads-post]– Чоловічий монастир, що в селі Манява Івано-Франківської області, заслужив у народі назву українського Афону. Таке порівняння не випадкове, адже Манявський скит заснували ченці-послушники із цієї Святої Гори. Упродовж століть скит був не лише важливим релігійним осередком, а й культурно-освітнім та навіть промисловим. Історія Манявського скиту розпочалася на зорі 17 століття, коли до цієї затишної і мальовничої місцини прибув смиренний чоловік Йов Княгиницький. Його шлях до Маняви пролягав від сусідньої Тисмениці через далекий Афон, – поділилася враженнями від подорожі кременчанка Зоя Карп`юк.
Неабияк вразив кременчан і 20-метровий Манявський водоспад, що розташований у гірській ущелині. Ще довго туристи були під враженням й від способу доїзду до гідрологічної пам’ятки.
– Першим місцем, де ми побували, став Манявський водоспад. До нього нас підвезли специфічним транспортом, адже водоспад розташований у гірській ущелині і є одним із найвищих водоспадів в Українських Карпатах. Вода у маленькому озері біля підніжжя водоспаду вважається молодильною і цілющою, щоправда, і дуже холодною, оскільки це гірська річка. Згідно з народними переказами, колись тут було капище язичницьких богів, які вважалися покровителями молодості, – пише Зоя Карп`юк.
Відвідали кременчани й Свято-Преображенський Угорницький чоловічий монастир, який нерозривно пов’язаний і з Кременеччиною. Адже саме там розпочав своє духовне життя, прийняв чернечий постриг та велику схиму уродженець Іван Желізо – пізніше преподобний Іов Почаївський (1551-1651), який прожив в обителі 23 роки.
Побували паломники й у наймолодшому монастирі українського православ’я – Серафима Саровського у с. Кривець, що на Івано-Франківщини.
– Монастир почали будувати у 2012 році. Поруч у маленькій капличці, збудованій парафіянами, щодня відбувалися богослужіння. Через два роки постала справжня святиня – монастирський храм на честь святого Серафима Саровського, який підпорядковувався Івано-Франківській єпархії Української автокефальної православної церкви. У липні 2017 року монастир на чолі з намісником увійшов до складу Української Православної Церкви Київського Патріархату на правах ставропігійного монастиря. А 13 лютого 2019 року масштабна пожежа повністю знищила основний храм. Нині тут триває нове масштабне будівництво, кременчани поділилися своїми пожертвами на відбудову храму і на згадку про поїздку стали до спільної фотографії, – пише Зоя Карп`юк.
