[ads-post]Зупинившись для ліквідації загоряння, “на гарячому” було спіймано громадянина м. Кременець 1972 р.н., який саме здійснював спалювання сухої рослинності. В скоєному громадянин зізнався, та пояснив що причиною його вчинку стало те, що дорога була захаращена і таким чином він хотів здійснити “благоустрій” зазначеної дороги.
На місце події було викликано наряд поліції, де працівниками правоохоронних органів було зафіксовано сам факт правопорушення та складено адміністративні матеріали, за що громадянин понесе відповідальність згідно чинного законодавства.
Крім того, Кременецький РВ УДСНС у Тернопільській області наголошує, що з початку року на території району зафіксовано 69 випадків загоріння сухої рослинності. Випалювання сухої трави має негативні наслідки як для природи, так і для людини. Екологи стверджують, що у результаті пожеж знижується родючість ґрунтів, порушується їх структура, забруднюється атмосферне повітря. З димом у повітря вивільняються діоксини – надзвичайно небезпечні для людей речовини.
Їдкий та густий дим від спалювання сухої рослинності та її залишків впливає на стан здоров’я людей: сприяє збільшенню кількості запальних захворювань органів дихання й очей, алергічних реакцій та захворювань серцево-судинної системи.
У результаті пожеж в екосистемах збіднюється видовий склад лугової рослинності і тваринного світу, знищується родючий шар ґрунту, після чого він стає непридатним для ведення сільського господарства. Вогонь знищує кладки та місця гніздування птахів.
Водночас неконтрольоване випалювання сухої трави часто є причиною лісових та торф’яних пожеж, загоряння житлових будинків та господарських споруд, травмування і навіть загибелі самих паліїв. Необережне поводження з вогнем може призвести до великомасштабних пожеж, адже швидкість поширення вогню у суху та вітряну погоду надзвичайно висока.
Пам’ятайте, що за самовільне випалювання сухої рослинності передбачена адміністративна відповідальність. Згідно зі статтею 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за самовільне спалювання рослинності та її залишків накладаються штрафи у розмірі від 170 до 340 гривень на громадян і від 850 до 1190 гривень на посадових осіб. Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 340 до 680, а на посадових осіб – від 1190 до 1700 гривень.
Крім того, згідно зі статтею 245 Кримінального кодексу України, за знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу порушник може нести і кримінальну відповідальність. Це штраф від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від двох до п’яти років, або позбавлення волі на той самий строк. Якщо внаслідок пожежі загинули люди або тварини, то такі дії караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.
