Костел Святого Станіслава, привертає увагу високохудожньою мармуровою чашею з барельєфом Богоматері. Храм пережив не одну реставрацію, однак все одно зміг зберегти свою чарівність.
Історія костелу
У зв’язку з жорсткою політикою радикальних правителів кінця 17–початку 19 століття у віруючих людей Кременця був відібраний останній храм, після чого вони були змушені знайти притулок для богослужінь. Два сторіччя поспіль католицька громада проводила службу у напівлегальному становищі, переживаючи важкий період. Але незабаром до влади приходить віротерпимий імператор Олександр 2, який з 1855 року дозволив спорудження костелу. Більш того, він навіть виділив з державної казни чималі кошти для зведення будівлі. Три роки потому кременецькі католики на головній міській вулиці звели дивовижний храм, що біля підніжжя Замкової гори. Його урочисто освятили в листопаді 1857 року на честь святого Станіслава. У 1872 році костел Святого Станіслава отримав у подарунок мармурову чашу для обмивання з ликом Богородиці, яку розмістили біля центрального входу. Автором творіння був талановитий волинський скульптор В. Бродський. Початок 20 століття відзначається збагаченням Кременця новими дарами, які отримав костел Святого Станіслава. У 1909 році в Парижі видатний польський майстер Вацлав Шимановський виготовив пам’ятник відомому польському поету Юліушу Словацькому. В 1910 році його встановили в костелі на честь сторіччя від дня народження поета.
Архітектура храму
Прямокутна базилікальна споруда з двосхилим дахом вирізняється унікальним рішенням для храму. Крім того, костел Святого Станіслава вирізняють гармонійно поєднанні високі арочні отвори, ажурні кронштейни та прості пілястри іонічного ордера. Родзинкою храму став центральний фасад, виконаний з прямокутними двох’ярусними брамами з трикутними фронтонами та кулястим завершенням з хрестом. Розкішний внутрішній інтер’єр грає на контрасті з легкістю зовнішнього вигляду. Аркові галереї оздоблені пілястрами іонічного ордера, ліпними розетками та позолоченим розписом.