Кременець – місто в Тернопільській області, який розташований серед мальовничих волинських ландшафтів, на берегах річки Іква. Замкова гора та руїни колись неприступного замку, палац Кароліни Дзембовської і будинок сім’ї Словацьких, будівля “Близнюки” та комплекс Колегіуму чину єзуїтів.
Із Замкової гори відкривається захоплива панорама міста, а в самому її центрі можна побачити величну споруду – Єзуїтський колегіум і костел. Він був побудований у стилі бароко на кошти князів Вишневецьких протягом 1731-1743 років. Костел зведено архітектором Павлом Гіжицьким за проектом італійця Паоло Фонтана. Це найвища будівля міста.
“Окрасою нашого міста є цей величний архітектурний ансамбль Колегіуму, де сьогодні розташований собор Преображення і Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка”, – розповів директор Кременецького краєзнавчого музею Андрій Левчук.
Базиліка святих Ігнатія Лойоли та Станіслава Костки належить до видатних пам’яток Кременця. Вона домінує в архітектурі міста. До складу комплексу входили монастирські келії, костел і два навчальних корпуси.
Єзуїтський колегіум функціонував до 1772 року. Потім тут відкрили вищу гімназію, яку потім перейменували на Кременецький ліцей. У цьому навчальному закладі функціонувала навіть власна метеорологічна станція.
Після ліквідації ліцею протягом століть у будівель були різні призначення.
На даний момент корпуси навчального закладу частково відреставровані, тому тут можна безпечно все оглянути.
Недалеко від колегіуму розташована ще одна цікава туристична локація – стародавня садиба, де жив відомий поет Юліуш Словацький. Дитячі та юнацькі роки цього польського письменника пройшли саме в Кременці.
Музей відкрито 2004 року.
“Скільки б років не минуло, але ім’я Словацького важливе, воно лунає по-новому. Філософ, письменник-романтик, драматург – він зробив значний внесок у розвиток української культури”, – говорить директорка музею Тамара Сеніна.
За її словами, єдиний музей у світі, присвячений цьому письменникові, розташовано в Кременці. Навіть у Польщі такого немає.
У місті також розташована дерев’яна санна траса. Її збудували майже сто років тому. Тут тренують майбутніх чемпіонів для української збірної. Швидкість санок під час спуску сягає 112км/год. Новачки спускаються аж унизу траси. Покататися тут можна в будь-яку пору року.
