27 травня минуло три роки з дня вбивства громадського активіста, депутата Кременецької міської ради Віталія Ващенка. Повторний розгляд справи щодо цього злочину триває в Тернопільському міськрайонному суді й перебуває на етапі допиту свідків.
Під час прес-конференції за участю вдови загиблого Наталії Ващенко, голови громадської організації «Народна рада Кремеччини» Віталія Савчука, начальника головного управління Національної поліції України в області Олександра Богомола й керівника обласного штабу «Правого сектору» Тернопільщини Назара Сарабуна в основному йшлося про те, чому замовники вбивства досі не на лаві підсудних.
Що гальмує розслідування? Чи ніхто не чинить тиску на поліцію, суд і прокуратуру? Скільки, врешті-решт, потрібно часу, аби поставити в цій справі справедливу крапку?
Олександр Богомол запевнив: усі конфліктні ситуації, що траплялися з покійним і могли бути причиною злочину, продовжують досліджуватися. Відомо, що до замовлення вбивства причетна не одна особа, але поки не достатньо підстав для оголошення підозри. А в тому, що злочин був замовним, сумнівів немає — виконавці отримали гроші.
Наталія Ващенко цікавилася, з якою метою судові засідання відвідують підозрілі люди та ще й намагаються передати щось обвинуваченим. І куди зник із матеріалів справи важливий речовий доказ — записка, написана рукою Віталія, котра доводить: він знав, що за ним стежать. До того ж інформацію, викладену в записці, покійний міг здобути тільки через працівників поліції. Олександр Миколайович відповів, що зміст записки зафіксований у матеріалах справи, тож її зникнення, швидше за все, не вплине на перебіг судового процесу і покарання.
Товариші й родичі загиблого стверджують: виконавців злочину запевнили, що їх ніхто не шукатиме, тому ті діяли відкрито і залишили багато доказів. Отже, за цим стоять непрості люди.
— Про те, що це має статися, знали багато хто. І Віталій теж. Швидше за все, від самого замовника, — переконаний Віталій Савчук. — Просто ми не думали, що наші супротивники можуть зайти настільки далеко. Вони мали на меті призупинити в Кременці громадську діяльність, локомотивом якої був Віталій. Значна частина людей, котрі боролися разом із нами, просто відійшла. Тому вбивство Віталія — це і особистісна трагедія, і трагедія для активістів міста. Адже Віталій міг багато що змінити в Кременці, примусивши чиновників займатися тим, чим вони повинні займатися.
І вдова загиблого, і Віталій Савчук вважають, що підставою для вбивства Віталія Ващенка була не лише його громадська діяльність, а й політичний чинник. Бо «громадські активісти своєю діяльністю позбавляли електорального поля деякі політичні сили, які давно сиділи на території краю і вважали себе там господарями».
— Якщо всім просто цікаво, чим закінчиться справа, то для мене це — великий біль, — каже Наталія Ващенко. — Мені ще раз доводиться проходити пекло в суді. Навпроти — обвинувачені й лава адвокатів, котрі зубами вигризають їхню невинуватість. Тому для мене важливо бачити поруч людей, котрі прийшли мене підтримати…
На думку Назара Сарабуна, те, що розслідування справи стосовно замовників убивства і повторний судовий розгляд справи щодо виконавців постійно перебувають у полі зору журналістів і на контролі громадськості — запорука того, що обидві справи таки доведуть до логічного справедливого завершення.
Ліля КОСТИШИН.
