Але історія замку почалася набагато раніше, ще у XVI столітті, коли власники навколишніх земель Збаразькі, спорудили на цьому місці мурований оборонний замок. Білокриниця вперше згадується у грамоті князя Свидригайла Ольгердовича в 1438 році, коли село було володінням Кременецького замку.
В 1603 році татарські орди зруйнували фортецю, та в 1606 році замок було відбудовано.
У 1605 році білокриницький замок був зруйнований татарами, його відновлює князь Єжи Збаразький.
У 1617 році в замку перебував польський королевич Владислав IV (Władysław IV Waza (1595-1648р.р.), який йшов на Московію в 1617 році, сподіваючись стати російським царем, він на кілька тижнів зупинявся в Білокриниці.
Після того як в 1631 році помирає останній представник Збаразьких Єжи (Юрій), Білокриниця переходить до Вишневецьких. Укріплення було чотирикутним, по кутах були земляні бастіони, в деяких місцях укріплені каменем. В дворі був палац та господарські споруди. У 1675 році татари спустошили Білокриницю, однак замок не штурмували.
У 1705 році в замку перебував гетьман України Іван Мазепа. Він тримав на руках Уршулю Вишневецьку, під час хрещення.
Від шлюбу в 1725 році Уршулі Вишневецької із Міхалом Радзівілом (Michał Radziwił „Rybeńko”) замок переходить у власність Радзівілів. За Радзівілів, які не опікувалися Білокриницьким замком, фортеця почала занепадати та руйнуватися.
В 1806 році Білокриниця переходить у власність Олександра Колонна-Чосновського (Alexandr Colonn-Czosnowski). який відновлює замок, але пожежа 1808 року знову нищить фортецю.
В середині XIX століття польський краєзнавець Тадеуш Єжи Стецький (Tadeusz Jerze Stecki) зробив заміри залишків замку: “35 саженів завдовжки, 9 завширшки, 5 заввишки – і налічував близько 40 покоїв і залів. Рови в 6 саженів шириною оточували споруду з усіх боків”. Таким був замок-фортеця з XVI по початок XIX століття.
Тридцять років по тому замок стояв пусткою. В середині 19 століття поміщик Чесновський викупив замок у Радзивілів, споруджує на місці замку палац.
Олександр Колонна-Чосновський споруджує на території старої фортеці палац в готичному англійському стилі з елементами ренесансу. Під час будівництва до новобудови були залучені і залишки мурів лівого крила старого замку, які збереглися в пристойному вигляді. Це був невеликий палац, зовсім не схожий на замок, що був раніше. В готичному стилі було споруджено башту у чотири яруси з зубцями та декоративними баштами по кутах, та житлові приміщення на двох рівнях. Головний фронтон палацу трохи виступав вперед та в завершенні мав дві невеликі круглі вежі, вхідні двері та вікна фронтону були завершені красивими арками.
У 1863 році Олександр Чосновський був репресований московською владою, за участь у польському повстанні, та невдовзі помер. Власність Чосновських виставили на продаж через аукціон. В 1866 році Білокриницю з замком та округою, на аукціоні купує Александр Воронін, граф з Курської губернії Московії, на той час таємний радник Київського генерал-губернатора. В той час з правої сторони замчища ще були залишки замку-фортеці Вишневецьких.
Воронін добудовує палац з правої сторони, розширивши його більш ніж на половину, використавши в будівництві залишки правого крила оборонного замку-фортеці. Під час будівельних робіт було значно розширено центральну частину замку, добудовано ще один вхід на подобі входу з лівої сторони замку, та зведено ще одну вежу в готичному стилі з зубцями та баштами по кутах. Вхідні фронтони були обладнані балконами на другому та третьому поверхах. Від того часу зовнішній вигляд палацу не змінився. В 1890 році Воронін помирає, увесь скарб графа, за заповітом, отримує Російська казна, а весь маєток та 80 000 карбованців йде за умовою на відкриття в замку сільськогосподарського навчального закладу, для селянських дітей-хлопчиків. Так в 1892 році відкрилася Білокриницька трирічна рільнича школа.
Після скінчення в Білокриниці російської влади, та повернення польської, в палаці була відкрита агрономічна та лісова школи, які були підрозділами Кременецького ліцею. Навіть коли повернулася совітська окупація, комуністи дотрималися заповіту Вороніна і розмістили в палаці лісотехнічний технікум.
Зараз в замку знаходиться Кременецький лісотехнічний коледж. Разом з господарськими спорудами коледж займає територію майже у 32 гектари. Поруч із палацом розташований Білокриницький дендропарк, який знаходиться в межах старого замчища. Збереглася в унікальному вигляді в’їздна брама споруджена в неоготичному стилі. От інтер’єр та меблі внутрішніх приміщень палацу не зберігся, «кудись» пропав. Лише в коридорах можна побачити готичні арки. В приміщенні палацу знаходиться невеликий музей. Збереглися також фрагменти рову, що оточував замок.
