Усі, хто хоч раз бували на екскурсії у Кременці, найімовірніше чули про видатного українського композитора, уродженця старовинного міста Михайла Вериківського. Сьогодні його ім’я носить Кременецька школа мистецтв. Та, виявляється, задовго до того, як Вериківський зажив світової слави й відбувся, як відомий музикант, він став зятем в найбагатшій і шанованій єврейській родині Кременця.– Композитор Михайло Вериківський породичався з магнатами Ройхелями. Ще одна гілка роду Герша Менделя Ройхеля від старшої доньки Хайтеми в заміжжі Лис, в якої було чотири дочки. Одна з них Ципа (онука Ройхеля) вийшла заміж за Шмуеля Канера, який обертався в сфері бізнесу. Він був господарем великого готелю «Пасаж», що стояв на перехресті знайомих нам уже вулиць Широка і Казначейська. Оскільки остання вулиця суцільно складалася з будинків сім’ї Ройхель її називали Ройхелівкою. У внучки Ройхеля Ципи народилася донька Сана Канер. На старовинному фото в білій хустині сестри милосердя Першої світової війни, Сана Канер. Вона вийшла заміж за людину, чиє ім’я з гордістю вимовляють кременчани, коли перераховують своїх знаменитих земляків.
Михайло Вериківський – український композитор, диригент, професор Київської консерваторії. Красуня Сана Канер стала дружиною Вериківського задовго до того, як він придбав всі ці почесні звання, – розповідає Іра Дан Коен.
Також дослідниця згадує про нащадків видатного композитора та висловлює сподівання віднайти декого з них та познайомитися особисто. Відомим музикантом стала і молодша дочка Вериківського, Леля (Олена Михайлівна) – завідуюча фортепіанним відділом Київського музичного училища імені Глієра.
– Про старшу дочку Ірину знаю ще менше. Її чоловік український поет Костянтин Герасименко загинув під час Другої Світової війни. Але живі їхні внуки і хто знає, може бути, мені ще пощастить познайомитися з сином Лелі – контрабасистом Дмитром Вериківським, що живе у Німеччині, – пише Ірина.
