Авторські кулони, сережки та навіть перстні з живими квітами всередині справа рук талановитої Анюти Шегери. Такі вироби - прозорі як сльоза, але водночас міцні, бо не б’ються як скло. Жінка розповіла як з’явилось таке хобі та в чому особливості виготовлення прикрас з епоксидною смолою.
Створенням біжутерії майстриня займається понад 5 років, а вперше зацікавилась ремеслом, коли була у декретній відпустці. Зізнається, що бажання спробувати щось нове з’явилось тоді, коли було багато вільного часу.
«Прикраси з використанням епоксидної смоли я побачила в інтернеті і одразу захотіла дізнатись як вони виготовляються. Тобто я бачила кульку із квіткою всередині і мені було цікаво чи скляний виріб і як в нього помістити квіти», – розповідає Аня Шегера.
Техніку, у якій виготовляється така біжутерія жінка опановувала сама. Дивилась відео-уроки, читала статті, а потім почала купувати все необхідне для ремесла Її першим виробом став кулон із ромашкою, на нього довелось витратити 3 дні.
Створення біжутерії – не основна робота Ані. За освітою вона медсестра, проте зараз працює в салоні, де нарощує вії та проводить процедуру мікроблейдингу брів. Виготовлення прикрас для неї як хобі, проте й для нього жінка старається знаходити час.
Для створення прикрас жінка використовує епоксидну смолу, фурнітуру та квіти. А сам процес перетворення окремих частин на готовий виріб стає можливим завдяки застосуванню інструментів. З них для роботи потрібен міні-дриль, фрезер та пасти для полірування.
Виріб обов’язково потрібно полірувати, бо кожна квітка і травинка має неправильну форму. Кожну кульку потрібно шліфувати.
“Можна використовувати майже всі інструменти, які йдуть до манікюру. Тільки в кінці я використовую пасти для полірування – це надає блиску”, – зазначає майстриня.
Виготовлення одного кулону займає 2-3 дні, але можна цей процес пришвидшити, оскільки є два види епоксидної смоли. Перша – двокомпонентна, заливається у формочки і має застигнути сама, друга – застигає в ультрафіолеті за лічені секунди. Проте вироби краще робити з першого виду, тоді вони мають блиск та довше зберігають гарний вигляд. Смолу, що застигає в ультрафіолеті жінка використовує на майстер-класах, бо так зручніше.
Фурнітура також може бути різна – все залежить від побажання клієнта. Здебільшого використовує біжутерну фурнітуру. Але може й латунь, медичний сплав і срібло, бо ці метали довговічні – з часом вони не змінюють колір і не іржавіють.
Один із найважливіших етапів у виготовленні прикрас – підготовка квітів. Аня збирає їх усюди – на вулиці, в парку, в лісі. Так у декретній відпустці вона назбирала 50 книг з квітами. Майстриня зізнається, що надзвичайно цікавим моментом є сушіння квітів. Для цього можна використовувати пісок, манну крупу, силікатний гель, або ж підвішувати їх на нитці, утворюючи своєрідні гірлянди. Сушити квіти потрібно приблизно місяць, тоді готовий виріб матиме кращу якість:
«Якщо в рослинці залишиться маленька частина вологи, то потім у цьому виробі вона змінить колір: стане прозорою чи коричневою. Якщо ж ми її висушимо правильно, то вона залишиться такою як є».
Найчастіше жінка використовує троянди, кульбаби і ромашки. Останнім часом набуло популярності створення прикрас із різними видами моху, бо в епоксидній смолі він виглядає як морське дно. Окрім квітів, таку біжутерію можна робити з будь-яким декором, навіть комахами. Головне, щоб матеріал не містив жодної краплі вологи.
Виготовлення таких прикрас потребує неабиякої витримки. Майстриня розповіла, що найскладніше робити прикраси з кульбаб, але результат того вартий.
«Там дуже важко, кульбаб я висушую багато, бо наприклад з десяти в кінцевому результаті може тільки одна не розсипатися. Спочатку я поміщаю кульбабу в форму - вона ціленька і гарна, а як тільки починаю капати смолу – вона розсипається».
Аня виготовляє не лише кулони, сережки та персні, а й сувенірні вироби. Зараз найбільшим попитом користуються невеликі кулони у формі кристалів із мініатюрною квіткою чи зернятком. Були у її практиці й незвичні замовлення, зокрема стоматологи замовляли на подарунок брелки з зубами, виготовленими з полімерної глини. А одна жінка побажала кулон з локоном волосся своєї дочки.
Особливого догляду такі прикраси не потребують. Виріб не можна розбити, єдине можливе пошкодження – це подряпини. Але їх легко реставрувати. Аня рекомендує шліфувати виріб пастою для полірування і він знову стане естетичним.
Раніше майстриня продавала прикраси через інтернет, проте тепер робить тільки на замовлення. Ціни таких виробів дуже індивідуальні, від 30 і до 300 грн. Чим якісніша фурнітура, тим і дорожчою буде сама прикраса.
Талановита кременчанка зазначає, що всі прикраси унікальні і знайти двох ідентичних не вийде. А на їх виготовлення її надихає сама природа.
« В мене з дитинства яскрава фантазія. Вистачає пройтись вулицею і я просто маю необмежену кількість ідей, бо бачу кожну квіточку і кожен кущик. Коли йду по вулиці, то завжди звертаю увагу на деталі».
В майбутньому Аня Шегера мріє створити щось незвичайне, навіть зараз вона переповнена творчими задумами та планами. Один із них – виготовлення чайного набору з епоксидної смоли та моху, щоправда такий виріб буде суто сувенірним.
