Водночас прості українці зможуть розплачуватися "папірцями" на суму до 50 тис. грн. Відповідне нововведення передбачене проектом постанови Національного банку, який розміщений на офіційному сайті регулятора.
Головне:
бізнес не зможе платити працівникам, підрядникам тощо готівкою, якщо сума вища за 15 тис. грн;приплив готівкових коштів у банківську сферу може зрости;
основна мета — скоротити рівень тіньової економіки, який є одним із найвищих у Європі.
Зарплати на карту і перевірка у банках
Проект постанови Нацбанку найперше стосується підприємців. Прості українці, як і раніше, зможуть готівкою розраховуватися на суму до 50 тис. грн. Щоправда, отримати цю готівку буде важче.
І ось чому:
зарплати на суму від 15 тис. грн треба буде платити виключно за безготівковим розрахунком;бізнес за товари і послуги готівкою зможе розраховуватися тільки на суму до 15 тис. грн, решта — через банк;
підприємці зможуть проводити операції між собою на суму до 10 тис. грн на день;
банк, видаючи гроші підприємцям для готівкових розрахунків, зможе запитати підтверджувальні документи.
У Національному банку пояснюють: такі нововведення мають звузити сферу використання готівки, сприяти зменшенню частки тіньової економіки і забезпечити стабільний приплив готівки до банківської системи.
Щоправда, з іншого боку нові правила можуть створити певні труднощі для дрібного бізнесу, додає експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян. Так, тим, хто досі не опанував безготівкових розрахунків, терміново доведеться це зробити. Крім того, підприємці не зможуть оплачувати товари або послуги на суму вище за згадані 15 тис. грн. Все доведеться проводити через банківські рахунки.
"Це створює певне обмеження для малого бізнесу. Всі операції, які вищі за 15 тис. грн, треба буде проводити через банківські рахунки. Відповідно, буде можливість контролювати такі розрахунки. Проблема в тому, що невеликі підприємці ще не всі вивчили банківські технології", — зазначає економіст.
При цьому Киян вважає: в цілому нововведення справді може посприяти детінізації. Щоправда, великий бізнес, який працює зі "своїми" банками, як і раніше, зможе знайти лазівку для оплати вище за граничну суму. Наприклад, дробити суми на частини, які не перевищують 15 тис. грн.
Необхідність переводити гроші через рахунки сприятиме притоку готівки у банківську сферу, впевнений фінансовий аналітик Володимир Мазуренко. "Якщо раніше гроші навпаки знімали для проведення оплати, зараз треба буде поповнювати рахунок, щоб оплатити будь-яку операцію. Це дійсно поширена європейська практика. Нам давно пора звикати до думки, що з таким рівнем тіньової економіки жити не можна. І крапка. І якщо ви проводите операцію через банківські рахунки, отже, їх легше відстежити, з них будуть сплачені податки, і вони дійсно працюють на економіку", — додає Мазуренко.
Українці "в тіні": як врятувати ситуацію
В Україні рівень "тіньової економіки" становить за оцінками Мінекономрозвитку 32% ВВП. Якщо ж використовувати метод оцінки "витрати — роздрібний товарообіг", виявиться, що 48% ВВП не працюють на "білу" економіку. З цих грошей не сплачуються податки, вони не надходять до бюджету, не йдуть на ремонт доріг, пенсії, зарплати бюджетників тощо.Дивіться відео за темою:
Якби бізнес почав працювати в "білу", рівень ВВП, обсяг бюджету України міг би показати кардинальне зростання. Для розуміння, у 2018 році динаміка ВВП склала 3,4%. Якщо ж детінізувати економіку, зростання може скласти в десятки разів більше.
Виведені з тіні кошти можна спрямувати на підвищення зарплат бюджетників і пенсії, інфраструктурні проекти, пільгові кредити для бізнесу тощо. Це б дозволило дати поштовх розвитку економіки країни.
Щоб виправити ситуацію, необхідно:
посилити перевірки і покарання за "тіньові" розрахунки;спростити процедуру оформлення і проведення операцій;
провести просвітницьку роботу серед українців, які користуються тіньовою економікою.
Деякі кроки в цьому напрямку в Україні вже зробили. Наприклад, у минулому році Державна фіскальна служба почала активно перевіряти бізнес на предмет офіційного працевлаштування працівників. І, як виявилося, кожне друге підприємство порушує закон.
"Кожна друга перевірка з питань офіційного працевлаштування закінчується з результатом. На кожному другому підприємстві — це 50% або більше — виявляємо неофіційних працівників", — пояснює в.о. заступника голови ДФС Євген Бамбізов.
Крім того, з 2018-го також посилили перевірки фізосіб-підприємців (ФОП). Серед них найпоширеніше порушення — зниження реального обороту. Бізнесмени приймають платежі не на рахунок свого підприємства, а на особисту картку. В результаті з цих коштів не виплачуються податки. ФОП зобов'язані інформувати банк про наявність особистих рахунків, цю інформацію фінансових установ потім передають фіскалам.
