Вважають, що загиблі воїни заслуговують на таку пошану.
Таких у списку є п'ятеро.
Чорний Микола Володимирович. Народився 17 грудня 1985 у селі Хоростків Гусятинського району. Загинув у серпні 2014 року, у районі Дебальцевого Донецької області — волонтер, добробатівець.
Мельник В'ячеслав Олександрович. Позивний "Анчоус". Народився 11 грудня 1988 у селі Сєвєрний Усть-Янського району Якутії (РФ). Загинув 20 січня 2015 року, поблизу Донецька. Український військовик, навідник зенітно-артилерійського підрозділу 3-го батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади.
Лабуткін Дмитро Віталійович. Народився 11 грудня 1986 року у Кременці. Загинув 16 лютого 2015, у районі Дебальцевого Донецької області. Український військовий кореспондент, капітан III рангу ВМС ЗСУ (посмертно), заступник редактора телерадіокомпанії Міноборони України "Бриз".
Фурсик Віталій Юрійович. Народився 23 квітня 1984 у Кременці. Помер 18 жовтня 2015 року у м. Вінниця. Сержант 99-го окремого мотопіхотного батальйону 14-ї окремої механізованої бригади (раніше — 1-й БТО "Волинь"), в/ч пп В0116.
Макаревич Борис Степанович. Народився 31 серпня 1971 у с. Білокриниця. Загинув — 11 червня 2016 року, поблизу села Славне Мар'їнського району Донецької області. Майор, командир мінометної батареї 24-го окремого штурмового батальйону "Айдар".
Також у клопотанні “Спілка учасників бойових дій АТО Кременецького району” просить міську раду зробити виняток для полеглих героїв і присвоїти це звання усім п'ятьом. У зв’язку з тим, що їх особистий внесок у захист України був винятковим – на вівтар незалежності вони поклали своє життя.
Текст звернення
“Не применшуючи заслуг попередніх десяти чи більше осіб, котрі мають звання “Почесний громадянин міста Кременця” чи претендують на нього, скажемо, що вони були доречні в мирний час. А зараз вже п’ятий рік на сході країни триває війна. Там, в окопах і на блокпостах захищають Кременець справжні герої та почесні громадяни. Вакансій вистачить на всіх. В цей грізний час Україні потрібні спортсмени, письменники, лікарі, музиканти, художники, правоохоронці та депутати, проте найбільше зараз потрібні герої, готові віддати життя за те, щоби українці (і кременчани зокрема), могли жити в мирі, щоб жила Україна, щоб Кременець був українським містом.
Серед захисників Вітчизни є не гірші живі герої, але зараз вони підтримують мертвих. Ми живемо завдяки жертві цих людей, ми просимо згадати всіх, кого більше з нами немає, віддавши їм належну честь. Вони житимуть у нашій пам’яті та наших серцях доти, доки ми про них пам'ятатимемо. Якщо дітей виховуватимуть на таких прикладах героїзму, самопожертви та любові до рідної землі, то ворог не матиме ані найменших шансів. Це кременецька ціна свободи від війни. Не забуваймо якою ціною нам дістається кожна хвилина”.
До пакету документів на присвоєння звання можуть додаватися відгуки-клопотання юридичних, фізичних осіб, громадських, партійних організацій, трудових колективів та зібрань громадян, які підтримують висування кандидатур.
Ініціатори просять мешканців міста та району про допомогу. Надіслати на адресу Кременецької міської ради відгук-клопотання про підтримку наших полеглих братів по зброї, які стали живою стіною на дорозі російської окупації та ціною власного життя зупинили фронт боротьби на сході України на території Луганської і Донецької областей, а не Кременця та Почаєва.
За підписом голови спілки Івана Білосевича.
