Представник Тернопільської ОДА Ігор Кульчицький: Почаївська лавра є власністю держави Україна
Начальник управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей Тернопільської облдержадміністрації Ігор Кульчицький в інтерв’ю УНІАН розповів, скільки громад в області змінили свої релігійні смаки з УПЦ (МП) на УПЦ (КП) за останні роки, якими є очікування в регіоні від отримання Україною томосу і що чекатиме на Почаївську лавру після рішення Синоду Константинопольського патріархату. Україна як ніколи близька до створення єдиної помісної православної церкви. І це вже породило масу спекуляцій навколо церковного майна, яким володіє або яке орендує Українська православна церква Московського патріархату. Складається навіть враження, що УПЦ (МП) важливі не безпосередньо віряни, а самі приміщення церков, в яких роками проводилися служби. Тернопільщина – один з регіонів України, де відокремлюватись від УПЦ (МП) і переходити до УПЦ (КП) громади розпочали задовго до новин про можливість отримання країною томосу для автокефалії. Про те, які настрої панують на Тернопільщині в духовенства і вірян після заяви Вселенського Патріарха про намір надати українцям томос, а також про нагнітання ситуації довкола Почаївської лаври, УНІАН поспілкувався з начальником управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей Тернопільської облдержадміністрації Ігорем Кульчицьким. Що дасть українським православним церквам статус автокефалії? Зараз в Україні є декілька православних релігійних конфесій: Українська православна церква Київського патріархату, яку очолює патріарх Філарет, Українська автокефальна православна церква, яку очолює митрополит Макарій, Українська православна церква, яка перебуває в канонічній єдності з Московським патріархатом. Остання – єдина канонічна церква за канонами православної церкви. З точки зору держави, вони всі однакові перед законом і всі мають право на існування. При цьому в православному світі важливим є помісність церкви. Офіційне визнання – це їхнє євхаристичне єднання, сопричастя з іншими православними церквами. УПЦ КП та УАПЦ його наразі не мали, бо не було автокефалії, так званого томоса. За часів незалежності України це питання неодноразово піднімалося, особливо у 2008 році під час святкування 1020-річчя хрещення Русі, коли Вселенський Патріарх приїздив до Києва. Але тоді, на жаль, цього не сталося. Процес зрушився після того, як Президент України звернувся до Вселенського Патріарха щодо надання томосу – документу про автокефалію і створення в Україні єдиної помісної православної церкви, визнаної усім православним світом. Зрозуміло, що зверненню Президента передував тривалий переговорний процес. УПЦ КП є другою за величиною релігійною організацією нашої держави і те, що вона не мала євхаристичного єднання з православним світом, не мала офіційного визнання – це була велика проблема. Сподіваємось, що найближчим часом вона вирішиться. В Україні вже працюють екзархи, які є представниками Вселенського Патріарха в Україні. Їхнє завдання – створити помісну церкву в Україні, до якої увійдуть структури УПЦ КП та УАПЦ. На Соборі єпископи з цих обидвох конфесій утворять єдину помісну церкву та оберуть предстоятеля. Які настрої зараз в УПЦ КП та УАПЦ? Яке відношення до томосаувірян області, у священиків? Наші єпископи підписали звернення до Вселенського Патріарха щодо створення помісної православної церкви в Україні, я переконаний, що це був їхній свідомий крок. Як православні християни, вони хочуть спілкуватися з усім православним світом. Думаю, єпископи попередньо консультувалисязі священиками, а ті – із мирянами. Жителі області розуміють, яке значення має створення церкви, яка буде визнана усім православним світом. Звернення до вселенського патріарха – це було консолідоване рішення пастви і духовенства. Останнім часом на Тернопільщині громади почали офіційно переходити з УПЦ МП в УПЦ КП. Це є явище можна назвати тенденцією? Буду говорити юридичною мовою, оскільки офіційно в Україні є Українська православна церква (УПЦ), Українська православна церква Київського патріархату (УПЦ КП) та Українська автокефальна церква (УАПЦ). УПЦ перебуває в канонічному єднанні з Московським патріархатом. Впродовж років незалежності зміни юрисдикції на Тернопільщині були непоодинокими, як в православних конфесіях, так і протестантських, громади мають на це право. Вони лиш повинні прийняти таке рішення на загальних зборах, а потім, щоб його узаконити, звернутися до облдержадміністрації, подати статут зі змінами та доповненнями, а також протокол зборів. Потім ми з’ясовуємо, чи дійсно громада хоче змінити юрисдикцію, даємо їм на роздуми три місяці. Найбільш гостро це питання постало після 2014 року, з початком воєнного конфлікту на сході України. З цього часу десять громад на півночі області вирішило змінити юрисдикцію з УПЦ на УПЦ КП. Це відбувалося переважно в Кременецькому таШумському районах, де сконцентровані парафії УПЦ. Три громади стовідсотково прийняли рішення про зміну юрисдикції, в інших селах відбувся поділ. Там за перехід виступила більшість: десь – дві третини, десь – три четверті громади. По окремих ще маємо судові провадження. Але у визначений законом термін ми прийняли рішення про зміну їхньої юрисдикції і зареєстрували статути і новій редакції. Громада села Новостав Шумського району одна з перших, ще у 2014 році вирішила змінити юрисдикцію з УПЦ МП на УПЦ КП. Після поділу громади сільський храм конфесії використовують почергово / фото: hromadske.ua Кому дістаються храми після зміни реєстрації? При зміні юрисдикції храм залишається у громади. Якщо громада будувала храм і вона є власником, то органи державної влади не мають до цього процесу жодного стосунку. Якщо ж храм був збудований до проголошення незалежності України, то він згодом був наданий облдержадміністрацією громаді або у власність, або у користування – залежно від того, наскільки монолітною є громада. Якщо у населеному пункті проживають віряни двох конфесій, то храм їм передавався в рівне і почергове користування, адже у них абсолютно рівні права, незалежно від чисельності. Є більше 30-ти таких рішень. Останнє таке розпорядження було видано щодо храму у селі Катеринівка Кременецького району. Там більшість громади захотіла змінити юрисдикцію і увійти в УПЦ КП, меншість виступала за те, щоб лишитися в УПЦ. Храм двом громадам було надано у почергове користування, донедавна воно здійснювалося, але зараз громада УПЦ вже будує у селі свій храм. Аналогічна ситуація в селах Котюжини Збаразького району і Колосова Кременецького району. Там люди, які лишилися в меншості, збудували для своїх потреб нові храми. Попередньо вони категорично відмовлялися іти на почерговість, мотивуючи тим, що їм це заборонено канонічним правом. Хоча в області є приклади того, що громади УПЦ і УПЦ КП почергово використовують один і той же храм. Після надання томосу, яким буде статус фактично Російської православної церкви, яка прикривається назвою УПЦ? Я б не сказав, що це Російська православна церква… УПЦ збереже за собою назву, оскільки, згідно з законом про свободу совісті та релігійні організації, іншого не передбачено. Тим більше, що церква не є юридичною особою. Реєструються лише єпархіальні управління, монастирі, місії (їх статути реєструє Міністерство культури), а також релігійні громади, статути яких реєструють облдержадміністрації. Церква в загальному сенсі не є юридичною особою, в законі це питання не врегульовано. Закон передбачає, що релігійна організація може існувати, навіть не повідомляючи органи державної влади. УПЦ, УПЦ КП та УАПЦ існують, оскільки про них заявляють духовенство і віряни, але вони не є юридичною особою. Якихось обмежень для структури, яка не є юридичною особою, не може бути. Єдине, що така структура не зможе діяти в правовому полі держави, а, відповідно, не може мати банківських рахунків, набувати права власності на майно, тощо. У Верховній Раді зареєстровано декілька законопроектів, які мають на меті врегулювати статус церков. Зокрема, як би мала називатися церква, якщо її релігійний центр розташований за межами України. Ці законопроекти ще не проголосовані. А загалом, всі заяви релігійних і політичних діячів про можливі конфлікти і можливі негативні наслідкитомосу, які почали з’являтися останнім часом, – це радше нагнітання ситуації. Адже ми не робимо різниці між релігійними конфесіями, перед законом всі рівні. Якщо є воля духовенства і мирян, то єдина помісна церква відбудеться. А далі всі вирішать, до якої конфесії їм належати, до якого храму ходити і які цінності сповідувати.Держава ж забезпечить реалізацію цього права. Після затяжної боротьби за майже столітню дерев’яну церкву у селі Катеринівка Кременецького району, громада УПЦ МП збудувала свій храм / фото: decerkva.org.ua Втім, провокації почастішали. Зокрема, у вересні, під час хресної ходи до Почаївської лаври, серед учасників заходу молоді люди спортивної статури йшли в футболках з написом «Готуйтеся до війни». Спецслужби якось відреагували на це? Власне, що це була провокація. Ми не можемо стверджувати, що це зробила церква. Загалом, зараз іде нагнітання ситуації навколо лаври і робляться різні інформаційні вкиди. Скажімо, що нібито з Почаївської лаври вже вивозять цінності. Інформація пішла від громадського діяча, який проживає в Києві. Це мало великий резонанс. Але насправді жодного вивозу не було. Комплекс лаври перебував на балансі Кременецького державного історико-архітектурного заповідника, відповідно, була інвентаризація, є перелік цінностей. Якщо щось зникне, то це не залишиться безкарним. Але хтось намагається створити соціальну напругу, використовуючи для цього лавру, щоб створити конфліктну ситуацію. Остання інформація, яку розкручували, – що в лаврі відбувається мобілізація вірян для пікетування у Києві екзархів. Ми перевірили цю інформацію з органами місцевої влади та правоохоронними органами. Вона не підтвердилася. Щодо ходи, то правоохоронці зараз проводять перевірку. Фото людей у футболках з’явилися вже після завершення ходи. Під час цього заходу не було жодних порушень громадського порядку, немає інформації про якісь конфлікти. Можливо, ці футболки взагалі одягли на дуже короткий термін, щоб лише зробити фото і потім розповсюдити їх в соцмережах. Нещодавно на сайті Почаївської лаври, яку зараз використовує УПЦ МП, з’явилася заява настоятеля із закликом до вірян підготуватися до мобілізації, щоб стати на захист святині… Намісник прогнозує, що, можливо, стосовно лаври будуть вчинятися якісь дії і закликає її захистити. Тільки не каже, від кого. Але якщо за 27 років незалежності України Свято-Почаївська лавра функціонувала і розвивалася без будь-яких загроз, то, мабуть, так буде і далі. Сумніваюся, що будуть якісь конфліктні ситуації, які б потребували захисту з бокувірян. Ми знаємо, що наші люди розумні, законослухняні, ми стоїмо на позиції правового врегулювання будь-якої ситуації. Гадаю, керівники релігійних організацій якісь спірні питання теж повинні вирішувати шляхом переговорів. Намісник Почаївської лаври митрополит Володимир на офіційному сайті заявляє про «можливу розправу» і просить вірян бути готовими до мобілізації / Скріншот Щодо юридичної сторони питання, то зараз в Почаєві зареєстрований монастир з назвою Свято-Успенська Почаївська лавра. Згідно з договором, монастирю передано в користування комплекс споруд лаври, яка є державною власністю і пам’яткою національного значення. Цей договір є чинний. Раніше лавра входила до складу Кременецького державного історико-архітектурного заповідника. У 2003 році розпорядженням Кабміну, коли прем’єр-міністром України був Віктор Янукович, комплекс було вилучено із заповідника. А згодом передано монастирю. Органи державної влади стежать, щоб пам’ятка використовувалася відповідно до закону.
