Вода камінь точить… Розпочаті громадськістю під час Революції Гідності процеси очищення влади дають свої результати навіть через п’ять років. 23 серпня цього року Вища рада правосуддя звільнила одіозну суддю Кременецького районного суду, чого тривалий час добивалися місцеві активісти. Щоправда, звільнили «без бою» — у зв’язку з… поданням суддею заяви про відставку. Ця новина здивувала й водночас потішила багатьох мешканців району, які потерпіли від її кривосуддя. Звісно, що з доброї волі пані Варневич ніколи б не залишила «нагріту» посаду, до того ж від травня 2017-го року вона сиділа у кріслі голови суду. Вирішальним у такому несподіваному повороті, очевидно, стало нинішнє неминуче для усіх суддів атестаційне оцінювання у рамках судової реформи. Людмила Варневич, мабуть, побоялася не так іспитів, як співбесіди та ганьби у Вищій кваліфікаційній комісії суддів, куди небайдужі громадяни направляли чимало інформації про недоброчесність кременецької служительки Феміди.
Відомою на всю Україну суддя Людмила Варневич стала після того, як активісти посадили її у… смітник. Народній люстрації її піддали після Революції Гідності через прийняття нею несправедливих рішень. Суддя Варневич — єдина суддя-жінка в Україні, яка «удостоїлася» побувати у смітнику. По-різному оцінювали такі радикальні дії активістів, але на той час це був чи не єдиний спосіб бодай якось зрушити корумповану судову систему. Народові увірвався терпець! «Відставка!» — скандували кременчани 16 січня 2015-го року спершу під районним судом, а згодом у кабінеті судді Варневич. «Заява про відставку!» — рішуче вимагали. «Не збираюся нічого писати! Громадяни Кременеччини, ви мене не призначали на дану посаду і не будете звільняти!» — зверхньо відповіла Людмила Богданівна. Суддя прекрасно знала, чому громадськість вимагає її звільнення, але вдавала, нібито претензії до неї безпідставні. «Мені соромно за народ України…» — зухвало й ображено кинула в бік мітингувальників, коли колеги вийняли її зі смітника.
Суддівська смітникова люстрація у Кременці (до компанії Людмилі Варневич у смітник помістили й тодішнього голову райсуду Євгена Зембру) сталася після прийняття суддею Варневич вкрай несправедливого рішення щодо колишнього мера Почаєва Олега Іванюка. Екс-«регіонал» на посаді міського голови «провертав» неймовірні корупційні схеми. Найбільшого розголосу мала справа «дерибану» почаївської землі — без рішень сесії Іванюк роздав 4,5 га. Деякі щасливі власники ділянок навіть не здогадувалися, що на них оформлено землю. Так, 88-річна пані Марія із Старого Таража ні сном, ні духом не відала, що завдяки меру їй припало аж… півтора гектара землі. Факти щодо неправомірних дій посадових осіб Почаївської міської ради були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, хоча підозру колишньому міському голові не поспішали оголошувати. Депутати Почаївської міської ради зверталися до Генпрокуратури, Адміністрації Президента, і врешті-решт справа була розслідувана і направлена до суду, але 13 січня 2015 року Людмила Варневич, попри беззаперечні докази корупційних дій Іванюка, звільнила його від відповідальності. Це було приниженням прав громади. Ухвала судді викликала обурення мешканців Кременеччини і призвела до… смітника.
Рішучий крок громадських активістів підтримала більшість кременчан, адже горе-суддя «прославилася» прийняттям замовних та несправедливих рішень, зухвалою поведінкою та погрозами. Ще одна резонансна справа, яку «зам’яла» Людмила Варневич, — залишений без покарання факт отримання хабара директором Кременецького професійного ліцею Марією Яськевич. Якщо ж взятися перелічити інші справи, в яких пані Варневич керувалася вигодою, то не вистачить газетної площі. За підрахунками активістів, близько 70% справ, ухвали щодо яких виносила ця горе-суддя, при апеляції до судів вищих інстанцій були скасовані. Коли торік «люстровану» Людмилу Варневич її колеги обрали… головою райсуду, здавалося, що у нашій країні годі чекати змін. «Хочу реабілітуватись!» — заявляла суддя в близькому колі, коли після люстрації пішла на… підвищення. Та минув час і Людмила Варневич сама написала заяву! Розповідають, що як тільки вона попрощалася з колегами й звільнила робочий кабінет, його прискіпливо прибирали, вимітали, мало не кропили свяченою водою. Бояться судді смітника і забрудненої мантії…
За смітникову люстрацію кременецьких суддів було порушено кримінальне провадження проти кременецького активіста, депутата Кременецької міської ради Віталія Ващенка та ще одного активіста «Правого сектора».
— У судді Варневич було мало шансів залишитися на посаді після атестації. До неї є чимало запитань. Нещодавно Підволочиський районний суд розглядав справу по її обвинуваченню за фактом заборони відеозйомки під час одного із судових засідань, але суддя суддю судить м’яко — її визнали невинною, — каже голова ГО «Народна рада Кременеччини» Віталій Савчук. — Ця справа була пов’язана з нашим побратимом Віталієм Ващенком. 28 квітня 2016 року суддя Варневич слухала справу щодо майнового питання мешканки Кременця та однієї структури. Активісти прийшли відстояти справедливий розгляд. Віталій Ващенко законно здійснював відеофіксацію засідання на портативну камеру, але суддя зробила йому зауваження, запитала думку учасників. Одна сторона хотіла, щоб записували, інша була проти, і суддя повважала, що цього достатньо для заборони. Віталій продовжив відеозйомку, тож обурена суддя зробила перерву, викликала поліцію, було складено протокол. Слідчі провели відповідні дії, та у вчинку Віталія порушень не зафіксували, але 17 травня 2016-го суддя Варневич ухвалила постанову про притягнення Віталія Ващенка до адміністративної відповідальності за нібито прояв неповаги до суду в зв’язку з «проведенням відеозйомки без дозволу головуючого та за наявності категоричних заперечень відповідача» і призначила штраф у розмірі 340 грн. Оскаржити рішення суду Ващенко не встиг, бо 26 травня 2016-го його вбили… Оскільки суддя Варневич виносила адміністративну постанову Ващенку щодо відеозйомки в умовах конфлікту інтересів, адже на той час проти Віталія за її заявою була порушена кримінальна справа за смітникову люстрацію, то згодом вона постала перед судом за свої дії. Управління захисту економіки в Тернопільській області зібрало матеріали щодо конфлікту інтересів і передало до суду. Проте Підволочиський районний суд «не побачив» правопорушення у діях судді і виправдав її. Ухвала суду абсурдна: все звели до того, що Варневич з якогось дива мала право заборонити відеозйомку, а ще цинічно зазначили, що Ващенко погодився з постановою суду, не подавши апеляції. І це за умови, що Віталія за кілька днів після прийняття вбили…
Без сумніву, Варневич відбілили, але, мабуть, порадили чимскоріше забиратися з посади… Смітникова люстрація була знаковою подією у Кременці. Пригадую, за два чи три дні після тієї події я зустрівся з товаришем і той сказав: «Що ви наробили?! Не уявляєте, в якій паніці кременецькі бандити… Не знають, що з вами робити…» Річ у тім, що через суддю Варневич проходили «гнилі» справи, тож у неї були свої «клієнти». Люстрація явно не була в їхніх планах. До речі, за два тижні до вбивства Віталія Ващенка під час випадкової зустрічі в місті суддя Варневич пригрозила — сказала, що йому залишилося недовго… Суддя Варневич пішла у відставку, але вона ще мусить відповісти перед законом за несправедливі рішення та самоуправство в районному суді.
«НОВА…» звернулася за коментарем з приводу відставки і до екс-судді Кременецького районного суду Людмили Варневич. — Я сита по горло з приводу писанини у ЗМІ, тому жодних коментарів не даю, — заявила Людмила Богданівна.
Джерело: НОВА Тернопільська газета
