Історія вугледобування на Кременеччині тягнеться аж від середини ХІХ століття. Весь процес призупинився в 50-х роках радянського періоду. Десь у вісімдесятих входи в шахту замурували, а штольню затопили водою.
У лісовому масиві Кременецького ботанічного саду, вище основного входу до шахти, залишилися ще з часів вугледобування вентиляційні стовбури шахт, що на даний час наповнені водою. З плином часу кріплення стволів шахти втратили свою міцність, внаслідок чого обвалюються. По схилу гори просідає грунт та утворюються провалля, які надто не просто помітити. Густа трава, листя з дерев приховують зовнішній вигляд, створюючи суцільну лісову підстилку, яка маскує небезпечні ділянки. Тому адміністрація ботанічного саду застерігає і просить бути обережними та обачними, прогулюватись протоптаними стежками.
Довідково.
Історик-краєзнавець М. І. Теодорович наводить історичні дані про розробки бурого вугілля саме в межах теперішньої території ботанічного саду. Зокрема на вершині Куличівки є входи – вентиляційні шахти в підземелля.
