Кременчани вже знають де знайти "Моменти щастя" у Кременці. І почати можна із музичного гурту. Тепер він відомий на багатьох заходах.
"А от історія гурту "Моменти щастя" розпочалася ще у далекому 2001-му, це були якраз студентські роки", - розповідає на kremenets.city Сергій Русаков.
Саме Сергій Русаков та Михайло Соляр є засновниками музичного колективу. Спочатку гурт існував під іншою назвою "Віа Надія". Це був сценічний студентський гурт в ансамблі, а потім він перетворився на комерційний, згодом й назву замінили на "Моменти щастя".
Трубач Михайло Соляр цієї весни пішов зі складу гурту. Зі слів учасників, він вирішив себе шукати у інших сферах діяльності.
Сергій Русаков співає і грає на клавішах та трохи на баяні, Галина Хмара- вокалістка, Тарас Головатюк - грає на трубі та Павло Яловський - баяніст.
Виконують в основному народні пісні, кавер-версії та танцювальну музику, яка могла б розвеселити публіку та заставити її рухатись. Полюбляють і власне аранжування пісень. Мають і авторські пісні.
"Ну це не регі, не рок і не реп, а запальна музика для якоїсь вечірки", - каже Тарас Головатюк.
"Народні пісні, така весела і жвава музика, яка б подобалась і старшим, і молодшим", - додає Галина Хмара.
"Для мене грати в колективі такого плану, це є творчий і особистий розвиток. Якщо ти вчишся, то ти мусиш розвиватися. Не просто здавати якісь заліки до самої смерті, а розвиватися в плані того, щоб робити усе не по нотах, не як хтось тобі говорить, а грати так, як тобі подобається. Тут ти граєш так, як тобі подобається", - каже баяніст Павло Яловський
Зізнаються, що робочий графік є досить напружений, але працювати в гурті їм подобається. Репетиції проходять весело. Кажуть, що музика для них, як наркотик.
"Звісно, нам це подобається. Бувають іноді великі перерви в піст. Коли довго немає концертів, то ми потім на весіллях, корпоративах, концертах як навіжені граємо, бо нам так хочеться. Ми дуже сумуємо за цим", - говорить солістка гурту Галина Хмара.
Гурт "Моменти щастя" можна часто почути на різних весіллях та гуляннях у різних куточках України. Але найбільше на Львівщині і Тернопіллі.
Співати люблять різними мовами. Для них немає мовного табу. Можуть співати російською, українською, англійською та навіть італійською мовами.
"Якщо ж для клієнтів питання мови буде принциповим, то співатимемо тією мовою, яку обере клієнт", - каже Тарас Головатюк
Додають, що у них 70-80% української естради.
Якщо на урочистості гурт ніколи не спізнювався, то курйози іноді дорогою траплялися.
"Якось ми їхали на весілля в Бережани. Вже на виїзді з Кременця, я просто запитав Тараса, чи він трубу з собою взяв. Дивлюся, що одна труба є, а іншої нема, а він такий до мене: "А-а-а". Мовляв, вдома забув", - каже Сергій Русаков.
З розумінням до творчості учасників гурту ставляться їх другі половинки.
"Я можу за свого чоловіка сказати, що він мені довіряє, якби не довіряв, то б напевно не пускав. А так він знає, що я в надійних руках", - каже Галина Хмара.
Про підтримку дружини каже й Сергій Русаков.
"У мене дружина теж музикант, вона викладає в академії. Цю роботу вона знає прекрасно. Тож тут проблем немає", - каже музикант.
Розповідають, що весела публіка – це найкраща публіка.
Також діляться своїми творчими планами. Є бажання взяти участь у одному із фестивалів на Львівщині. На даний момент мають запрошення в Польщу взимку. А ще планують трохи помандрувати із своєю творчістю.