Сказати, що вдова активіста Наталія Ващенко шокована рішенням Апеляційного суду – нічого не сказати. І їй, і побратимам Віталія, які відвідували усі судові засідання, знову доведеться пройти кілька кіл пекла. Розгляд справи вбивства Віталія у першій інстанції тривав понад півтора року. Тепер все почнуть, як то кажуть, «з нуля».
Справу щодо вбивства кременецького активіста Віталія Ващенка Апеляційний суд Тернопільської області відправив на новий розгляд. На це можуть піти роки 2 серпня Апеляційний суд скасував вирок Зборівського райсуду від 2 квітня 2018 р, яким убивць кременецького активіста Віталія Ващенка разом засудили до 45 років тюрми. Та призначили 2 млн. грн. моральної шкоди, пише 0352.
Окрім скасування вироку, колегія суддів постановила призначити новий розгляд справи в суді першої інстанції, проте з новим складом суду. Нагадаємо, вбивці Віталія Ващенка хотіли виправдання. Тому подали апеляційні скарги до суду. Апеляцію на рішення Зборівського суду подали і всі четверо обвинувачених у вбивстві активіста, і прокуратура. Прокуратура вважала вироки зам’які. Та зауважила, що в суді не врахували, що злочин був скоєний у складі організованої групи.
Вдова активіста назвала тоді вирок Зборівського райсуду адекватним і апеляції не подавала. Проте шкодує, що в Україні немає смертної кари. 26 травня 2016 р. близько 23 години двоє невідомих осіб нанесли тілесні ушкодження депутату Кременецької міської ради, керівнику фракції громадського руху “Народний контроль” Віталію Ващенку. Чоловік за три години помер в реанімаційному відділенні лікарні.
Активіста побили на території нежилого обійстя, де він займався підприємницькою діяльністю. Сказати, що Наталія Ващенко шокована рішенням Апеляційного суду – нічого не сказати. І їй, і побратимам Віталія, які відвідували усі судові засідання, знову доведеться пройти кілька кіл пекла. Зауважимо, що розгляд справи вбивства Віталія у першій інстанції тривав понад півтора року. Тепер все почнуть, як то кажуть, «з нуля».
Виконавці злочину в суді просили взагалі перекваліфікувати статтю, за якою їх звинуватили. Адже стверджували, що не мали наміру убивати – лише залякати. Організатор та пособник взагалі просили їх виправдати, бо нібито непричетні до скоєння злочину.
