На Кременецькій метеорологічній станції працівники проводять спостереження, допомагають синоптикам визначати погоду та навіть беруть радіаційні заміри - пише kremenets.city.
Працює станція ще з 1895 року. Розташована вона у районі Фещуків.
"Основним завданням метеорологічної станції є власне спостереження, а не прогнози погоди", — каже керівник метеорологічної станції Леся Кравчун.
На цій станції жінка вже більше 40 років. Загалом увесь колектив — це сім чоловік. П’ятеро техніків-метеорологів та одна технік-агрометеоролог.
Робоча зміна триває добу. На кожну зміну приступає одна людина. Спостереження ведуть цілодобово через кожні три години, а потім дані обробляють та передають у Київський Гідрометцентр.
Свого часу місце для розташування метеорологічної станції обирали невипадково.
"Цим займалися спеціалісти з Києва. Враховували щоб була добра видимість та рівнина. Територіально за межами міста, щоб не було жодних зовнішніх впливів, диму, забудов, автомобілів, адже усе це впливає на температурний режим".
Про всю роботу наживо, розповіла технік-метеоролог Ольга Шманська. Перший об’єкт — вимірювач висоти хмар.
Термометр для визначення температури, опадомірне відро та локація для визначення температури ґрунту. В день розмови, до речі, температура грунту мала 37 градусів на глибині 10 см . Це прилади, без яких робота станції неможлива.
"Через прожектори та датчики ми вимірюємо висоту нижніх хмари".
Ще є прилад для вимірювання рівня ожеледиці.
"Це можна зробити, звісно, лише взимку. Чіпляємо проводи, зішкрібаємо наростання інею і визначаємо кількість міліметрів ожеледі".
Ще є прилади для вимірювання кількості інію в природі. А ось прилад для вимірювання сили вітру вже більш осучаснений.
"Дані про силу, швидкість та напрямок зчитуються через комп’ютер".
Є на станції спеціальна локація для вимірювання радіаційного фону.
"Щодня у восьмій годині ранку ми визначаємо рівень радіації. Наразі він в межах норми", — каже Ольга.
Радіаційною нормою вважають 8-12 мікроренген.
Також на станції займаються агрометеорологією, спостереженням за рослинними культурами. Спостереження базуються на визначенні висоти, густоти, наявності пошкоджень та складанні прогнозів для господарських рослин, таких як озима пшениця, ячмінь, картопля, соя, кукурудза, люцерна та гречка.
"Так визначаємо їх висоту, густоту, пошкодження, роблю елементи і складаю прогнози. Також ми визначаємо вологість ґрунту. Спостереження проводять через день", — каже агро-метеоролог Тетяна Бундючна
Відділ агрометеології є у Києві.
"Очевидно, вони співпрацюють із сільгосппідприємствами".
Взимку, коли рослин немає, заміряють висоту снігового покриву та запас води в снігу на маршруті в один кілометр. Такі спостереження взимку проводяться щодесять днів.
