З початку цьогорічної весни інтернет знову заряснів повідомленнями про нашестя змій.
Про те, чому плазуни все частіше з’являються в населених пунктах нашої області розповіла доцент кафедри ботаніки та зоології Тернопільського національного педагогічного університету Любов Шевчик.
— Мешканці нашого краю справді підтверджують, що плазуни заповзають в населені пункти. Це передусім пов’язано із природніми факторами — з початком весни змії виходять із зимової сплячки, тому покидають кубла, а у травні починають паруватися, тому шукають для цього затишні місця, — розповіла Любов Омелянівна.
— Окрім того, через масове вирубування лісів ділянки під ними осушуються, висихають джерела, а тому змії розповзаються у пошуках більш вологих територій та поживи — мишей, жаб, пташенят. Плазуни, як відомо, полюбляють тепло та вологу. Кубляться і зимують змії в урвищах на глибині двох метрів біля коріння дерев. Нині констатуємо загальне збільшення чисельності плазунів на Тернопільщині, що зумовлене зміною клімату — потеплінням. Ареал видів суттєво розширюється.
Наскільки мені відомо, близько десяти років тому в лісах нашої області, зокрема, на Теребовлянщині лісничі проводили акліматизацію плазунів. Селяни були свідками, як у ліси привозили по кілька мішків змій і випускали в малинники. Не маю офіційного підтвердження цієї інформації, але такі заходи необхідні задля збереження екосистеми. Якщо раніше люди сміливо ходили по малину, то тепер все більше остерігаються натрапити на плазуна, до того ж — отруйного. Розширення ареалу гадюки степової в Україні відбувається давно, тепер вона добралася до Подільської височини.
Звичайно, що коли людина несподівано натрапляє на плазуна, виникає паніка, тоді важко зорієнтуватися, що це за вид. Розпізнати плазунів можна за певними ознаками. Так, вужі мають жовті «вуха», довгу округлу морду, добре плавають. Вуж водяний має забарвлення металічного відблиску. Полози зустрічаються на галявинах, гадюки — у лісах, на відкритих теплих місцях (виповзають на асфальт). Довжина полоза більше метра, а гадюки звичайної — 75 см. Характерною ознакою гадюк звичайних є зигзагоподібний малюнок, лісово-степових — темне забарвлення. Морда гадюки — у вигляді розчепіреної губи, вигляд агресивний, голова — трикутна або ромбоподібна, хвіст короткий. Утім, не варто забувати, що відбувається видова мінливість, тому з першого погляду іноді важко розпізнати плазуна. Не можу точно сказати, в яких районах нашої області нині водиться найбільше плазунів, очевидно все ж там, де більше лісів. Нині в Україні катастрофічна проблема з вивченням тваринного світу, оскільки держава не дбає про розвиток зоології, тому й наукових досліджень не так багато. Вчені говорять, що у наших краях є території, де на гектарі землі водяться до 90 гадюк звичайних, але у більшості — на гектарі живе 3-8 особин. Ми зі студентами бачили чимало гадюк на хуторі Знесіння, що на Теребовлянщині. Якщо плазуна не зачіпати, то він не нападе на людину. Може вкусити, якщо несподівано наступити на нього. Таким чином плазун захищається. Як людину лякає зустріч з плазуном, так і плазуна — з людиною. Отож, вирушаючи до лісу чи прогулюючись парком, потрібно дивитися під ноги, розгортати траву палицею. А ще варто брати закрите взуття, прикривати одягом ноги. Якщо побачите змію — намагайтесь уникнути контакту з нею, не біжіть, не кричіть, не тупайте ногами. Якщо ж побачите плазуна в людному місці — викличте рятувальників.
Джерело: НОВА Тернопільська газета
