Кременецький замок зараз являє собою самі руїни, але вони напрочуд живописні.
Сюди регулярно привозять екскурсії: чи то учнів із навколишніх шкіл, чи то звичайних туристів. Замок стоїть на верхівці невеличкої гори, тож видно його чудово, а дістатися до самого замку з центра міста можна або жахливою дорогою на машині, або крутою стежкою пішки. Мені якось пощастило машиною туди заїхати, але під кінець з такою чудовою роздовбаною бруківкою з величезними ямами, я вже навіть не знав, кому пощастило більше.
Замок дуже гарний, на дивлячись на свій стан. Вхід виявився платний – 20 гривень наче, але виглядало воно дивно: прийшов якийсь чолов’яга в національному вбранні поставив палку, на якій було написано «вхід платний», а поруч розклав трохи магнітиків. Хоча здавалося, що якщо йому не заплатити, то він і не образиться, а може то просто місцеві там так грошенят підзаробляють. Хоча по факту входу, як входу в замок немає, тобто не дуже складно було того дядьку й обійти.
Краєвиди зверху відкриваються дуже гарні.
Місто тут невелике, але є що подивитися.
Трохи пізніше наречені підтягнулися. Вони такі місця полюбляють.
Мабуть нам просто пощастило, що цей замок ще досі стоїть і не розвалився остаточно, бо якихось рухів вбік зберігання цієї пам’ятки, або якогось облаштування я не помітив, хоча згадав – туалет біля замку є (здогадайтеся самі, як виглядає). А ще, на диво, біля замку майже не було сміття, кілька пляшок не рахується.
