Відсутність очисних споруд у Кременці може обернутися екологічною катастрофою для частини Тернопілля і всієї Рівненщини, адже десятиліттями зливні неочищені води Кременця впадають до річки Ікви. Вона своєю чергою несе їх до Горині, а Горинь — до Прип’яті.
За словами голови депутатської фракції від «Народного контролю» в Кременецькій міськраді Олександра Гринюка, нечистоти можуть забруднити територію, на якій проживає майже мільйон осіб.
«Цю проблему не раз порушували на різних рівнях, в інформаційних сюжетах, у тому числі й «Народного контролю». Місцева влада намагалася розв’язати її завдяки участі в транскордонному проекті «Польща-Україна-Білорусь», але нещодавно стало відомо, що результату не буде. Сьогодні Кременецька міська рада задекларувала прагнення реалізувати проект за сприяння Міністерства екології України», — пояснює Олександр Гринюк.
Вартість проекту — 950 тисяч євро, тобто близько 30 мільйонів гривень. Таких грошей на місцевому рівні викроїти неможливо. Коштів із місцевих надходжень КП «Міськводгосп» для реконструкції недостатньо. Весь тягар проблеми лягає на плечі споживачів. Тож активісти від «Народного контролю» вбачають єдиний вихід із ситуації, що склалася, в реалізації проекту шляхом співфінансування, левову частку якого має забезпечити державний бюджет.
«Кременчани платять за водовідведення невиправдано високі суми, а з квітня-травня плата зросте вище десяти гривень за кубічний метр стічних вод, які, нагадаю, не очищаються належним чином, бо система водовідведення в місті фактично не працює. Ми з 2014 року намагаємося з’ясувати, звідки взявся такий високий тариф, але обгрунтованої відповіді від влади досі не отримали. А в березні нас знову поставили перед фактом, що піднімуть вартість послуги через підвищення вартості електроенергії, зростання заробітних плат. Отже, тарифи в Кременці розраховують не за формулою, а відносними показниками», — каже Олександр Гринюк.
Для порівняння зазначимо, що в Чорткові до встановлення очисних споруд вартість водовідведення становила дві гривні за кубометр стічних вод, адже послуги з їх очищення не надавалися. У Чорткові, до слова, очисні споруди встановили за сприяння Мінекології.
