Чому обрала навчання за кордоном
Чотири роки дівчина навчалася в Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича. Вивчала французьку мову.
“В останній рік навчання я почала задумуватися, що, мабуть, не хотіла б усе життя займатися тим, що я вивчаю, хоч вивчення самих мов мені до вподоби”, - розповідає Вікторія.
Зізнається, навчання в Україні було дуже інтенсивним, доводилося цьому приділяти багато часу. Але у вільний час малювала у своє задоволення. По закінченні четвертого курсу Віка почала шукати варіанти навчання за кордоном. Але вже точно знала, що це має бути спеціальність, пов'язана із малюванням. Потім в Інтернеті знайшла ВУЗ, де хотіла б навчатися. І зараз Вікторія – студентка академії фінансів та бізнесу "Вістула", що у Варшаві. Вивчає графічний дизайн. Навчатися в Польщі не так дорого, у порівнянні з іншими країнами, та й мова більш-менш зрозуміла.
«В цьому університеті добре налагоджена співпраця з іншими європейськими університетами, та й самих українців у Варшаві не мало”, - ділиться Віка.
Переваги та недоліки навчання
Розповідає, що у Варшаві все пристосовано до молоді. А для того, аби вступити в університет, не потрібно складати вступних іспитів. Достатньо лише атестату про повну загальну середню освіту, на базі якого зараховують до ВУЗу. Окрім цього, ще потрібна віза та страховка. Дівчина розповідає, що якщо людина, закінчивши університет у Варшаві, виявила бажання залишитися за кордоном з певних причин, то протягом року має знайти роботу (не обов'язково за фахом), підписати контракт з фірмою, і тоді роботодавець відкриває візу.
“А якщо п'ять років живеш за кордоном, тоді можна виробити карту резидента, а це майже як громадянство”, - розповідає Віка.
Так, навчання у приватних закладах для всіх іноземців платне. Приміром, рік навчання за спеціальністю “Графічний дизайн” вартує 1 500 євро. “Звісно, це, мабуть, варто віднести до недоліків навчання, але у державних закладах навчання ще дорожче – від 2000 євро, залежно від спеціальності, у приватних – від 900”. А навчатися до Польщі приїжджають з різних країн світу.
"У навчанні більше практики, аніж теорії"
“У мене в групі, в основному, навчаються білоруси, росіяни, менше поляків – це мультинаціональний університет”, - зазначає Вікторія. Та й обмежень щодо віку в університеті немає. Можуть навчатися усі, хто виявив бажання. Ще одним цікавим моментом є те, що поляки більше цінують дипломи з державних університетів, менше – з приватних. Що стосується самого процесу навчання, то дівчина помітила, що в Україні освіта більше спрямована на теорію, а у Варшаві, каже, дуже багато практики. А навчання залишається лише в стінах університету і його можна спокійно поєднувати з роботою.
Зараз дівчина, окрім того, що навчається, ще й працює.
“Головне – подолати мовний бар'єр, все решта – маленькі труднощі, які швидко вирішуються”.
Труднощі, з якими довелося зіштовхнутися українці
Як тільки визначилася для себе з ВУЗом, потрібно було шукати житло. А з цим у Варшаві, як виявилося, проблематично. Та й не всім українцям поляки хочуть здавати житло в оренду. Віка зізнається, що насправді це було прикро усвідомлювати.
“Коли я зайнялася пошуками помешкання, на деяких оголошеннях писало “Тільки для поляків”. Неприємно, що є певне упередження”, - розповідає студентка. Пригадує випадок, як їй відмовили, коли телефонувала за номером, вказаним в оголошенні. Припускає, що це через те, що її польська недосконала, мабуть, почули акцент.
"Чи не єдина проблема для українських студентів - знайти у Польщі квартиру"
“Коли через декілька хвилин за цим самим номером зателефонувала моя подруга-полька, то їй сказали, що можна приїжджати і оглядати місце”. Але в самому університеті до українських студентів немає такого ставлення, всі рівні. Зараз дівчина проживає в гуртожитку, так дешевше.
“За оренду квартири в місяць потрібно віддати п'ять, а то й шість тисяч на українські гроші”, - розказує студентка.
Чому у Польщі класно бути студентом
“Особисто для мене тут більше заохочення, мотивації щось робити, і твою роботу завжди оцінюють”, - розповідає Віка. Ще тут завжди чітко з транспортом, бо прибуває точно в той час, що зазначено у розкладі. Помітила, що немає довжелезних черг в магазинах, банках та інших закладах. На весь транспорт діють проїзні, завжди є знижки на літаки та потяги. І харчування в Польщі значно дешевше, ніж у нас. А ще тут багато можливостей для розвитку.
Можливості для молодих людей в Польщі
Дівчина розповідає, що півроку було їй достатньо, аби зрозуміти, що у Варшаві значно більше можливостей для молодих людей, та й для самих студентів. Окрім навчання та роботи, тут є де провести свій вільний час – багато картинних галерей, виставок, розваг. На роботу студентів завжди беруть охоче, а на попередній досвід майже не зважають. Беруть до уваги лише знання, а для того, щоб працювати і заробляти, зовсім не обов'язково сидіти в офісі, можна працювати й дистанційно. Зізнається, коли сама влаштовувалася на роботу, то брали до уваги лише її знання французької мови, на диплом навіть не дивилися.
Студентам у Польщі завжди раді, тому що за них платять менше податків, а стажування - платне, тому за те, що не заплатять, можна не хвилюватися.
“Оскільки я закінчила в Україні факультет філології і мала вже знання мови, почала шукала ще додатковий дохід”.
Дає уроки французької мови, і дивується тому, що у нас за приватні уроки дуже мало платять. Якщо у нас за приватний урок беруть від п'ятдесяти гривень, то у Польщі, якщо перевести у гривні - від 300.
Є ще й інші варіанти для студентів. Навчання в поліцеальній школі. Навчання в таких закладах безкоштовне, а вступити можна навіть дистанційно. Плюси в тому, що відкривають візу на рік, як студентську. Навчання в таких закладах подекуди нагадує навчання в українських коледжах. І статус студента маєш, і можна працювати на повний робочий день.
Чи залишиться дівчина в Польщі на постійне проживання
Найближчим часом в Україну працювати і жити не збирається. Каже, що спершу було не легко і дуже сумувала за домом, але зараз думка про те, що Польща не так далеко від Кременця – тішить. Та й намагається приїздити додому частіше. Працювати в Україні також не планує, хіба, якщо дистанційно. “Для життя наше місто – ідеальне, але ось зарплати, рівень життя бажає бути кращими”.
Вікторія запевняє, що все було б інакше, якби не батьки, які її підтримують і розуміють.
“Я люблю своє місто і сумую за рідними, але найближчих 20 років переїжджати в Україну не хочу”, - каже дівчина.
