Яку історію приховує маленьке містечко Кременець на Тернопільщині?

Кременець на Тернопільщині – це невелике, затишне і дуже зелене місто.

Воно витягнулося між Кременецьких гір уздовж центральної вулиці, а тому чи не всі визначні пам’ятки тут поруч: будинки-близнюки, найстаріший в Україні ботанічний сад, від якого свою історію веде Єзуїтський колегіум.

Кременець. XIX сторіччя

Спокій Кременця немов оберігає гора Бона, де збереглися руїни стародавньої фортеці. Названо гору на честь королеви Речі Посполитої італійського походження Бони Сфорци, яка в ХVI столітті, володіючи містом, здобула там славу жінки-Дракули. Хоча історики наполягають на тому, що польська королева ніколи в Кременці не була.

Кременець завжди був одним із центрів духовності та культури. Про це нагадує спорудження колишнього Єзуїтського колегіуму, де свого часу також була і відома Волинська вища гімназія, а згодом – ліцей, на базі якого було відкрито Київський національний університет ім. Т. Шевченка.

Ким знамените місто Кременець
Польща в Кременці
Що подивитись в Кременці?
 Коллегіум Єзуїтів в Кременці
Кременецький замок
Садиба сім’ї Словацьких
Богоявленський монастир
Костел Св. Станіслава
Ботанічний сад
Будинок «Близнюки»
Цікаві факти про Кременець
Кременець живе і дарує свій позитив тим, хто сюди приїжджає в надії відпочити від енергетичної тісноти великого мегаполісу і розумно провести час. Обов’язково приїжджайте і ви!

Місто подарував світові генія польської літератури Юліуша Словацького, корифея української музичної класики Михайла Вериківського та інших знакових фігур, хоча і менш відомих широкому загалу.

Тут народилися єврейський просвітитель Іцхак Бер Левінзон, американський скрипаль Ісак Стерн, українські письменники Юрій Покальчук та Галина Гордасевич.

У Кременці починав свій літературний шлях Улас Самчук. Пейзажами Кременеччини захоплювалися Оноре де Бальзак, Гуго Колонтай, Микола Пржевальський, Максим Рильський, саме тут Тарас Шевченко почав писати свого знаменитого «Варнака».

Фото instagram.com/chaban.denis

У Кременці тісно переплелися українська і польська культури. Нині їх об’єднує не тільки спільне минуле, а й літературно-мистецький форум «Діалог двох культур», який проходить в музеї-садибі Словацьких вже дванадцять років поспіль.

Про українсько-польські історії також нагадують таблички на кафе і магазинах двома мовами. Безперечно, це свідчить про те, що туристи із сусідньої держави часті гості в Кременці.

Тут діє і потужне польське суспільство.

Фото kremenets.pp.ua

Зведення колегіуму в Кременці було розпочато монахами-єзуїтами в 1731 році і тривало 12 років. Гроші на будівництво пожертвував єзуїтам князь Михайло Сервацій Вишневецький.

Перших учнів він прийняв в 1743 році. Але рівно через 30 років, в 1773 році, буллою Папи римського Климента XIV, Орден єзуїтів був скасований, монахи пішли з Кременця і колегіум перестав функціонувати. У 1814 році Орден буде відновлений, але в Кременець монахи-єзуїти більше не повернуться.

Далі на базі єзуїтського колегіуму була утворена Вища гімназія, а через деякий час вона була перейменована в ліцей зі збереженням старої університетської програми навчання.

Але, як і колегіум, ліцей у Кременці проіснував недовго. У 1830-31 роках сталося перше польське повстання, активну участь в якому брали і студенти Кременецького ліцею.

Після придушення повстання і роки серйозних розглядів, щоб уникнути повторних інцидентів, Кременецький ліцей було вирішено закрити.

За радянських часів в приміщеннях колишнього єзуїтського колегіуму було педагогічне училище, не так давно реорганізоване в ВНЗ – Кременецький гуманітарно-педагогічний інститут ім. Шевченко.

Фото instagram.com/chaban.denis

Кам’яний Кременецький замок виник на місці давньоруського городища в XII ст. на вершині Замкової гори.

У XV ст., за наказом Великого князя Литовського Вітовта, його укріпили оборонними стінами. Розквіт Кременецького замку пов’язаний з ім’ям неаполітанської принцеси Бони Сфорца.

На території замку розміщувалися казарми, пороховий льох, облоговий колодязь (80 м) і палац, який Бона перетворила в розкішну резиденцію.

У 1648 році Кременецький замок був узятий штурмом і повністю зруйнований козацьким загоном М. Кривоноса. Збереглися вежа з воротами і оборонні стіни.

Екскурсії проводять співробітники Кременецько-Почаївського державного історико-культурного заповідника.

Садиба сім’ї Словацьких кінця XVIII ст. Саме тут народився в 1809 році і провів дитинство видатний польський поет Юліуш Словацький. Сьогодні це затишний музей поета.

Богоявленський монастир – православний чоловічий монастир, який знаходиться на невеликому пагорбі. Був побудований в 1633 році.

Костел Св. Станіслава був побудований в 1854-57 рр. католицькою громадою. Зразком виступив костел Св. Катерини в Санкт-Петербурзі. У 1908 році в храмі з’явилися чеські вітражі.

У 1806 році ірландець Діонісій МакКлер приїхав до Кременця на запрошення засновника гімназії Тадеуша Чацького, і заснував тут ботанічний сад. До речі, Київський ботанічний сад ім. Фоміна створено саме на основі Кременецького.

Будинок «Близнюки» в Кременці (XVIII-XIХ ст.) – найвідоміший житловий будинок міста. Фактично споруда складається з двох будинків, об’єднаних спільною стіною. Уявіть собі, наскільки забудованим був центр міста, якщо жителі вдавалися до таких способів будівництва!

У місті знаходиться перша в Україні штучна санна траса, аналог якої є тільки у Львові. Загальна довжина траси – 1,157 км, вона складається з 10-ти віражів.

У серпні кожного року, починаючи з 2001, в місті проходять міжнародні змагання «Кубок Бони», включені до Єдиного календаря Міжнародної Федерації санного спорту.

Місто знаходиться в долині Кременецьких гір. Однак, тут буде доречним не тільки спокійний сімейний відпочинок. Екстремали вважають Кременець відмінним варіантом для боулдерінгу – різновиду спортивного скелелазіння.

Цей вид відрізняється від інших тим, що в процесі подолання висоти не застосовуються карабіни, мотузки та інші страхувальні пристосування.

Джерело: ternopil.te.ua