Наприкінці січня у стінах Кременецького райсуду прозвучав вирок для помічниці приватного нотаріуса Кременецького районного нотаріального округу.
Телефоную до приватного нотаріуса у Почаїв. Хочу дізнатися про її помічницю, стосовно якої нещодавно прозвучав обвинувальний вирок. Майже впевнена, що останню уже звільнили. У слухавці мелодійний тягучий голос: «Нотаріуса немає». «А ви – Марія Валентинівна?» – запитую і чую у відповідь ствердне: «Так». Трохи заскочена зненацька, втім, уточнюю: «Це вас нещодавно засудили?». «Так». «Може, поясните, чому так вчинили?». «Від незнання закону», – мелодійно і якось дивно лагідно відповідає. «Але ж ви досвідчена…» У слухавці короткі гудки… пише газета “Свобода”
Наприкінці січня у стінах Кременецького райсуду прозвучав вирок для помічниці приватного нотаріуса Кременецького районного нотаріального округу. Жінку визнали винною за двома статтями Кримінального кодексу. Незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж, вчинене повторно, – так звучить обвинувачення. Санкція статті – обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.
Втім, помічницю «не посадили»… Але спочатку про те, що вона накоїла. Поки її керівниця – приватний нотаріус була за кордоном, помічниця перейняла її посадові обов’язки, на що не мала права. Використовуючи особистий ключ приватного нотаріуса (носій ключової інформації), пароль доступу до Єдиних і Державних реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України, вона здійснила несанкціонований вхід в Єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів і внесла відомості про використання спеціальних бланків нотаріальних документів для посвідчення двох особам свідоцтва про право на спадщину за заповітом майна та посвідчення свідоцтва про право на спадщину за законом майна.
Ці факти підтвердилися доволі просто: за інформацією Прикордонної служби нотаріус у вересні 2016-го три доби перебувала за кордоном. А у цей час через її особисті ідентифікатори доступу: логін, пароль користувача, електронний цифровий ключ заходили до реєстрів. До речі, ці ідентифікатори нотаріус зобов`язаний зберігати у таємниці та не допускати їх використання третіми особами.
Історія повторилася вдруге у грудні цього ж року, коли нотаріус знову поїхала за кордон. Цього разу помічниця внесла відомості до Реєстру про використання нотаріальних документів для кількох посвідчень свідоцтва про право на спадщину, посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки, договору купівлі-продажу частини житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями.
На досудовому слідстві помічниця повністю визнала свою провину й уклала через свого захисника угоду про визнання винуватості. З боку державного звинувачення угоду підписав заступник начальника відділу прокуратури області Ю.В. Гавіловський. Зважаючи на вищезгадану сувору санкцію статті, угода вийшла несподівано ліберальною – помічницю нотаріуса засудили до сплати штрафу у сумі 10 тисяч 540 гривень.
І хоч наразі вирок не набув законної сили, очевидним є, що ніхто його не оскаржуватиме: угода є угода, тим більше, що її затвердив суд.
Ю.В. Гавіловський, до якого я зателефонувала, щоб розпитати деякі деталі, здивувався, мовляв, чому саме ця справа зацікавила, якщо навколо стільки резонансних. Він також повідомив, що ніхто не мав претензій і не оскаржував тих документів, які посвідчила помічниця. За його словами, у діях нотаріуса службова перевірка органів юстиції теж не виявила чогось незаконного. А стосовно того, що помічниця далі працює, то державне обвинувачення не ставило питання стосовно якихось обмежень, і, мовляв, трудові відносини з помічницею вправі вирішувати лише сам нотаріус.
Що тут сказати… Помічниця, як зазначено у вироку, працює за трудовою угодою з почаївським приватним нотаріусом з вересня 2009 року – 9 років. Можна припустити, що у своїй царині вона фахівець (її відповідь про незнання закону, мабуть, була лукавством). Незважаючи на грубі порушення, вона працює собі далі. Якби ж то нотаріат діяв автономно і не торкався людських інтересів, то нехай… Але ж у руках нотаріату реєстрація речових прав і багато чого іншого. Торік «Свобода» писала про грандіозну шахрайську аферу заради того, щоб викрасти файли сертифікатів ключів доступу до Державних реєстрів та паролі доступу приватних нотаріусів. На поштові скриньки приватних нотаріусів надходили електронні листи нібито від Міністерства юстиції, у яких було прикріплене приховане шкідливе програмне забезпечення. Відкриваючи електронні листи, нотарі і не підозрювали, що у той момент на комп’ютери встановлювалося шкідливе програмне забезпечення, основними функціями якого є віддалене управління комп’ютером, викрадення даних облікових записів користувачів, передача файлів на сервер в мережі Інтернет, а також програмне забезпечення, яке має функцію реєстрації натискань клавіш на клавіатурі (кейлоггер).
Від цієї афери були потерпілі і в нашій області. Від імені приватного нотаріуса Чортківського нотаріального округу шахраї внесли зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Державного реєстру нерухомого майна, а саме незаконно знято обтяження та арешти на майно одного чоловіка. Зокрема внесено зміни до права власності на багатофункціональний комплекс, загальною площею 4043, 6 кв. м. Також знято іпотеку.
Чортківська афера поповнила багатоепізодне кримінальне провадження, заведене Головним слідчим управлінням Національної поліції України. До речі, винуватців афери розшукують досі.
Висновок простий: нотаріуси мають як зіницю ока оберігати «ключі» й інші ідентифікатори, бо інакше люди можуть опинитися без ключів у прямому значенні – за легким помахом чиєїсь руки: «було ваше – стало наше». А тому почаївський нотарний безлад навряд чи варто недооцінювати.
Ольга КУШНЕРИК
