У ніч з 19 на 20 лютого 1943 року
українські повстанці Кременеччини здійснили одну з перших досить вдалих бойових
операцій супроти нацистів, що знаменувала зародження повстанського руху Південної
Волині. Несподіваним нападом на приміщення нацистської тюрми у місті Кременець
вояки УПА звільнили усіх в’язнів і без втрат залишили місто.
Віднайдені архівні документи та спогадиучасників тих подій, усупереч міфам радянської псевдоісторичної пропаганди,
стверджують істинну роль українського повстанського руху у Другій Світовій
війні: боротьба за незалежність України з обома тоталітарними режимами – гітлерівським
та сталінським.
Торік на будівлі колишньої тюрми, де зараз
розміщений Кременецький професійний ліцей, за ініціативи громадської
організації «Південна Волинь» встановили меморіальну дошку, присвячену цій
події. У різні роки, з 1920 по 1950, у стінах навчального закладу поневірялись
українські політв’язні польського, нацистського та більшовицького окупаційних режимів.
У міжвоєнний період польської окупації Західної України, під час запровадження
злочинної політики пацифікації, Кременецька тюрма слугувала пересильним пунктом
перед відправкою українських патріотів до польського концентраційного табору
«Береза Картузька». Більшовиками приміщення використовувалось як катівня НКВС.
