Для багатьох існує лише три справжніх види спорту: корида, автогонки та альпінізм
- пише kremenets.city.
- пише kremenets.city.
Все інше – просто гра. Такі емоційні висловлювання пригадались у розмові із місцевим екстремалом. А прозвучали у захоплюючому пригодницько-драматичному фільмі «Еверест». Сюжет котрого побудований на реальних подіях, які відбулись із кількома групами альпіністів в 1996 році у Гімалаях. Але, не дивлячись на весь ризик подорожі у горах, бувалі альпіністи незмінно повторюють “Краще гір можуть бути тільки гори”
Звісно, Кременецькі гори – це далеко не Гімалаї, але крім чудових пейзажів Кременецької гряди, у соціальних мережах можна зустріти дуже цікаві фото, із зображенням альпіністів, які на мотузках здійснюють підйоми і спуски по вертикальній кам’яній стіні - наших Дівочих скель. Дивишся на ці фото, і затамовуєш подих.
Хто ж вони наші екстремали?
Знайомтесь – Андрій Савчук. Найбільшим його бажанням є популяризувати спортивний туризм на Кременеччині до такого рівня, щоб туристи приїжджали до нас звідусіль для активного відпочинку, як в Карпати.
Вчитель англійської мови і географії, керівник гуртка «Спортивний туризм» Кременецької ЗОШ-I-III ст. №3. та керівник туристичного гуртка Кременецького районного центру дитячої творчості. Має другий дорослий розряд із спортивного туризму.Полюбляє і спелеотуризм, побував у всіх печерах Тернопільщини. Мріє налагодити регулярні пішохідні, альпіністські та з часом і спелеоекскурсії у Кременеці. Завдяки неповторному природному ландшафту у Кременецьких горах повинен розвиватися спортивний туризм і обов’язково з елементами альпінізму.
І хоч горами, Кременецькі гори назвати можна лиш умовно, для справжніх любителів пішохідного туризму тут не початий край роботи, а використання усього природнього потенціалу краю, ще, очевидно, є у початковому стані.
“Для того щоб зафіксувати на фото найкращі моменти, необхідно довго і ретельно тренуватись”, - каже Андрій Савчук.
На даний час, тренер разом із своїми старшими вихованцями уже освоїли підйоми та спуски «Дівочими скелями», схилами колишнього кар’єру. Регулярно організовують виходи у Бережці та на Вірлю, де облаштовують навісні переправи і таке інше.
Як виникло захоплення
Як не дивно, але раніше спортивним туризмом самому тренеру займатися не доводилось. І захоплення виникло, як часто буває, через випадкові обставини. Попросили прийняти участь у змаганнях, доукомплектувавши ним районну команду із пішохідного туризму, де були і досвідчені спортсмени. Справдилось тоді народне прислів’я: «Новачкам завжди таланить», команда Андрія зайняла перше місце на цих змаганнях. Ось ці обставини і посприяли прийняттю рішення серйозно зайнятись спортивним туризмом.
Згодом, після проходження тренінгів, Андрій організував шкільний гурток, зацікавив діток та почав із ними займатися. Допомогли організувати тренувальний процес кременчанам уже досвідчені спортсмени Почаївської «Школи безпеки», зокрема кандидат в майстри спорту Юрій Бєльков. А в більшості Андрій Савчук спочатку вчився сам, а потім вже навчав діток.
Спорядження і тренування
А ось спорядження для такого виду спорту в Україні є дороговартісне. Але без нього ніяк. Діткам «на пальцях» не можливо показати, як і яке спорядження необхідно використовувати для подолання тієї чи іншої перешкоди. На початку діяльності гуртка, із необхідного тоді були лише кілька альпіністських карабінів і кілька метрів мотузки. Тож довелося самостійно дбати про інвентар для спортсменів – індивідуально-страхувальну систему, яка складається з багатьох елементів, які доводиться закупляти за власні кошти.
Найдешевший карабін вартує від 250 грн. А для участі в змаганнях, чи у поході, одній людині таких карабінів необхідно 10 - 15. Один метр сертифікованої мотузки вартує 15-20 гривень. Для прикладу, у новачків спортсменів завжди виникає питання чи не порветься мотузка і чи не розігнеться карабін. Звичайно, що ні. І карабін, і мотузка витримують розривне навантаження 2,5 тонни
Вітчизняний пристрій для підйому і спуску «жумар» вартує від 700 грн, а такий пристрій від французького виробника вартує від 2500 грн. Спеціальний захисний шолом вартує від 1000 грн.
Тренування проходять круглий рік. Взимку юні альпіністи займаються в спеціально обладнаному спортзалі. Восени й весною, якщо дозволяє погода, займаються на дворі. Тренування включають в себе фізичну, технічну і морально-психологічну підготовку, адже це командний вид спорту.
І страх висоти можна опанувати
«Щоб займатись спортивним туризмом і альпінізмом зокрема, треба бути в першу чергу сміливим, відважним і уважним», – говорить Андрій Савчук. «А щоб перебороти страх висоти, необхідно навчитись все робити правильно й ретельно і довіряти індивідуально-страхувальні системи, яку сам спортсмен монтує з певних елементів для подолання тієї чи іншої перешкоди»
Добре звикають до висот спортсмени, коли використовують пристрій «Тролей». Це спеціальне навісне обладнання, яке може використовуватись для переправи і рятування, а також для розваг у спеціалізованих парках. Коли за допомогою спеціального роликового механізму по канату довжиною 70-75 метрів на висоті 20-25 метрів спортсмен за рахунок перепаду висот самостійно рухається від однієї опори до іншої. Такі «Тролеї» вихованці кременецького гуртка уже і самі навчились монтувати. Уже звикли до висоти і вправляються з перешкодами.
Кременецькі альпіністи запрошують до їх компанії
В гуртку із задоволенням займається до 20 діток. Є серед них і дівчата. Спортсмени є неодноразовими чемпіонами району і в закритих приміщеннях, і на вулиці. Цікаві тренування та адреналін обіцяють.
