Близько 1 500 000 дітей щороку помирають від хвороб, яким можна запобігти за допомогою існуючих на сьогодні вакцин.
Такий сумний наслідок відсутності щеплень життєво важливими вакцинами у кожної п'ятої дитини в світі.
І це цифри не з XIX або початку ХХ столітття. Це, на жаль, цифри століття, в якому планують відправити людину на Марс.
На щастя, вакцинована більшість з нас, ніколи не стане свідками тих руйнівних наслідків епідемій, які були до моменту винаходу антибіотиків і вакцин. Ефективність останніх зробила ряд інфекційних хвороб досить рідкісними. Їх навіть перестали боятись.
Зазначений факт, а також значний масив дезінформації з міфами щодо якості вакцин та загальна недовіра до урядів і органів охорони здоров'я, спонукає деяких батьків відкидати обґрунтовані побоювання щодо цих хвороб і виступати проти вакцинації своїх дітей.
І не тільки проти вакцинації.
Останніми днями декілька органів місцевого самоврядування прийняли рішення про заборону відвідування навчальних закладів дітям без щеплень проти кору.
І розпочалося.
Одні шукають юристів для оскарження цих рішень у судовому порядку.
Другі відстоюють позицію, що такі рішення безпідставні, оскільки й так існує норма закону, яка безпосередньо забороняє відвідувати дитячі заклади дітям, які не отримали профілактичних щеплень.
Треті згадують про конституційне право на освіту.
В епоху соціальних мереж залишитись осторонь таких дискусій майже не можливо. І що тільки в цих суперечках не прочитаєш. Такі майданчики справжній рай для радикальних антивакцинаторів (anti-vaccination movement), яких, на жаль, переконати вже не зможе ніхто. Для них єдиний шлях розвитку – природний відбір.
Але я спробую акцентувати увагу на одному серйозному питанні, яке частенько "заговорюється" в таких дискусіях.
Це питання – захист дітей, яких не можна вакцинувати за станом здоров’я.
Якщо проаналізувати зазначені вище рішення органів місцевого самоврядування, то потрібно звернути увагу, що вони наразі стосуються лише щеплень проти кору.
Ні слова там немає про поліомієліт та дифтерію, які все ж таки більш небезпечні за кір!
Чому? Тому що дітям, які не вакциновані від цих хвороб (та ще восьми інших) і так заборонено відвідувати дитячі заклади.
Заборонено. Законом.
І МОЗ з Комітетом з питань охорони здоров’я ВРУ повинні вжити першочергових заходів, щоб наше законодавство не дозволяло цю норму трактувати інакше.
З точки зору міжнародних підходів у сфері громадського здоров’я, обов'язкова вакцинація не повинна розглядатися як порушення особистих прав. Будь-яких. Все крапка.
Але є одне але!
Ми завжди повинні пам’ятати про дітей, яким за станом здоров’я щеплення робити не можна взагалі або в певний конкретний проміжок часу.
Ось цих дітей ми й повинні захищати так званим "колективним імунітетом" – коли рівень охоплення щепленнями такий високий (95%), що не дає можливості циркулювати вірусу в навколишньому середовищі.
А щоб ці діти не відчували соціального дискомфорту, закон "Про захист населення від інфекційних хвороб" дозволяє їм бути прийнятим та відвідувати дитячий заклад.
Однак з певним обмеженням: за рішенням консиліуму відповідних лікарів і (тут особлива увага) при благополучній епідемічній ситуації.
Сьогодні ми маємо той прогнозований кваліфікованими експертами час, коли епідемічна ситуація на певних адміністративних територіях щодо кору перейшла в розряд "неблагополучної".
Як реакція на це, досить оперативно з’являються рішення відповідних органів: "Невакцинованим проти кору - стоп!".
І це не обмеження останніх в їх правах. Це порятунок їх життя!
Порятунок життя дітей, яким не можна зробити щеплення за станом здоров'я. А не власників "липових" довідок з медвідводами.
На мій погляд, у цьому місці повинно стати дуже соромно тим, хто купував довідку про щеплення, і тим у кого піднялася рука їх продати...
Повірте, медична та наукова спільнота не буде виступати за вакцинацію, якщо є альтернативи, або якщо наукові дані показують, що ризик несприятливих подій переважає над захистом від інфекційних хвороб.
Але на сьогодні реальність наступна: вакцини як і раніше є одним з найбезпечніших варіантів профілактики інфекційних хвороб.
Віктор Ляшко, голова громадської організації "Інфекційний контроль в Україні", спеціально для УП.Життя
