Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Тернопільської області залишила без задоволення апеляційні скарги обвинуваченого Ореста К., його захисника, прокурора і потерпілого Олександра К. на вирок Кременецького районного суду Тернопільської області від 12 жовтня 2017 року,
– повідомляє Погляд.
Цим вироком 56-річного Ореста К. визнано винуватим за ч. 5 ст. 185 КК України (крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах ) і засуджено до 7 років позбавлення волі.
Згідно з вироком суду, 30 липня 2015 року обвинувачений разом із сином та односельцем виконували будівельні роботи у господарстві свого сусіда, потерпілого Богдана К. у с. Старий Збараж Збаразького району Тернопільської області.
Копаючи траншею у дальньому куті гаража, Орест К. побачив півлітрову скляну банку із захованими 20 тис. доларів США. За офіційним курсом НБУ, станом на 30.07.2015 року це становило понад 440 тис. 470 грн.
Скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, обвинувачений гроші сховав, а фундамент замурував.
Наступного дня Орест К., продовжуючи виконувати будівельні роботи, посередині гаража знайшов ще одну ємкість із ювелірними виробами вартістю 85 тис. грн. Переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, частину дорогоцінностей він забрав. Того ж дня потерпілий виявив зникнення грошей та частини ювелірних прикрас і звернувся до правоохоронних органів. Син і дружина обвинуваченого в рахунок боргу повернули 100 доларів США та 1400 грн.
У суді Орест К. свою вину визнав частково і просив вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. У поданій апеляції захисник обвинуваченого просив вирок суду змінити і з огляду на його вік і стан здоров’я, позитивні характеристики з місця проживання та відшкодування більшої частини заподіяних збитків пом’якшити йому покарання.
Представник потерпілого з цим не погодився і просив ухвалити новий вирок, яким призначити максимальне покарання, передбачене санкцією даної статті. Прокурор підтримав його і просив призначити покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи обвинуваченого та його захисника, потерпілого та думку прокурора, колегія прийшла до висновку, що суд першої інстанції вірно врахував усі обставини справи, тяжкість вчиненого та особу обвинуваченого і прийшла до висновку, що підстав для скасування вироку немає.
