Недопущення дитини у дошкільний заклад освіти на тій підставі, що вона не пройшла щеплень, є порушенням конституційних прав дитини на освіту; дискримінацією дитини, пов’язаною із станом здоров’я, а також образою особистої гідності.
Порядок прийому дітей до закладу дошкільної освіти встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 року № 305 в ,якій встановлено, що прийом дітей до дошкільного навчального закладу здійснюється керівником протягом календарного року на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють, медичної довідки про стан здоров'я дитини, довідки дільничного лікаря про епідеміологічне оточення, свідоцтва про народження, тим самим, саме керівник вирішує питання про прийом чи відмову. Необхідна умова – наявність медичної довідки про стан здоров'я, тобто довідки про те, хвора дитина чи здорова на цей момент. Сама наявність щеплень не відзначена як необхідна умова для прийому дитини. Цілком очевидно, що відсутність щеплень сама по собі не означає хвороби дитини.
В офіційному листі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 25.05.2011р. №1/9-389 «Про дотримання порядку прийому дитини до дошкільного навчального закладу» зазначено, що відмова керівника дошкільного навчального закладу у прийнятті дитини до закладу без відповідних профілактичних щеплень суперечить діючому законодавству України так, як доступність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту означає, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості для реалізації цього права, що зазначає:
Закон України „Про охорону дитинства":
Ст.19 Кожна дитина має право на освіту.
Закон України „Про освіту":
Ст.3 Громадяни України мають право на безкоштовну освіту в усіх державних
навчальних закладах незалежно від світоглядних переконань стану здоров'я та інших обставин.
Варто зазначити, що питання про прийом дитини у дитсадик, школу, яка не має щеплення, вирішується лікарсько-консультативною комісією, згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29.11 2002 № 434 та затвердженого цим наказом примірного «Положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу».
Так, за наявності відповідних медичних довідок із висновком лікарсько-консультативної комісії, у якому зазначено, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад, керівник зобов’язаний прийняти дитину до закладу освіти. Тобто, головне питання не до керівника дитячого садка, а безпосередньо до лікарської комісії, яка повинна встановити, що ваша дитина здорова на даний час!
Також існує роз’яснення від 29.09.2014 р. № 1/9-500 / № 04.01.16/28103 двох міністерств: освіти та охорони здоров’я щодо зарахування дітей, у яких відсутні щеплення, до навчальних закладів «Щодо вирішення окремих питань про зарахування до дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів дітей, у яких відсутні обов’язкові профілактичні щеплення» відповідно до якого питання щодо відвідування навчального закладу дітьми, батьки яких відмовляються від щеплень, вирішується індивідуально лікарсько-консультативною комісією.
Якщо керівник садочка чи школи відмовляється приймати на навчання дитину, що має дозвіл із лікувально-профілактичного закладу він порушує ст.53 Конституції України, в якій зазначено, що кожен має право на освіту. Згідно з законодавством, нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості для реалізації цього права.
Враховуючи зазначене, керівник навчального закладу зобов’язаний прийняти дитину до закладу за наявності відповідних медичних довідок встановленого зразка, а для дітей у яких відсутні обов’язкові профілактичні щеплення (незалежно від причин), додатково подається висновок лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу, у якому зазначено, що дитина здорова і може відвідувати навчальний заклад.
Отже, недопущення дитини у дошкільний заклад освіти на тій підставі, що вона не пройшла щеплень, є порушенням конституційних прав дитини на освіту; дискримінацією дитини, пов’язаною із станом здоров’я, а також образою особистої гідності.
В таких випадках суд може поновити порушені конституційні права та стягнути певну суму коштів на відшкодування моральної шкоди.
