Реалізація неординарних ідей дасть добрий прибуток.
Слово “фермер” в наших головах зазвичай викликає образ людини, яка посеред безкрайнього поля вимолочує колосся пшениці, розводить племінних молочних корів чи, для прикладу, в охайних загорожах вигодує свиней. Це все, звісно, необхідні та вкрай корисні заняття, без яких людство не змогло би себе прогодувати, та сучасність часто-густо диктує нові умови і вимагає ноток неординарності й креативу не лише в художників з письменниками, але й у підприємців на селі, – пише Наталія Гарасівка.
– Я й сама не так давно розширила горизонти сприйняття фермерства у власній голові. Сталося це завдяки моєму землякові, тернопільському підприємцю – Мирославові Загорському. Це чоловік, який на 3 тис.кв.м землі села Чугалі Кременецького району (Тернопільська область) втілив в життя ідею равликової ферми. Досить екзотично, чи не так? Хоча, напевно, скелет секрет успіху закопаний далеко не тільки в екзотиці бізнес-ідеї. Тож на моє прохання прохання розповісти про деякі закулісні тонкощі підприємництва, пан Мирослав охоче поділився власним досвідом і навіть запропонував рішення для одвічної проблеми молоді. Але про все по порядку.
Сама ідея равликового бізнесу належить товаришу пана Мирослава Олександру Журавлю, переселенцю з Донецька, який на Тернопільщині шукав нову сферу діяльності. Щоправда, остаточно ідея вклалася в головах чоловіків тільки після відвідин подібних ферм у Європі. Іноземний досвід дає можливість вчитися на чужих помилках, бо своїх “граблів” у найнеочікуваніших місцях зазвичай і так вдосталь.
– Спочатку з будь-яким бізнесом виникає багато проблем і питань, а в Україні тим паче. Та коли ти першопроходець і відкриваєш для себе та місцевих людей щось нове, інакше бути не може. Нарікати нема на що. Новий бізнес приносить нові виклики. Всю їх кількість не можна передбачити, а, відповідно, і перестрахуватися на всі випадки життя – неможливо. Особливо, коли маєш справу з біологією, з живими створіннями, які поводяться так як хочуть вони, а не так як треба тобі. Найголовніше розвиватися і не дискредитувати ідею, якщо тобі цей бізнес не пішов. Треба слідкувати не тільки за локальними, а і європейськими трендами та тенденціями. Тільки локальний ринок – це слабка позиція з мінімальним споживанням. Ми маємо багатющу країну з високим людським потенціалом, яка, на жаль, не завжди може використати дані їм можливості. Для прикладу вирощування лісового фундука та горіха: раніше Україна імпортувала 100% цієї продукції, при тому що сама здатна успішно його вирощувати. Ціла галузь була просто відсутня, а зараз вона зароджується. Серед нових перспективних сфер варто пристальну увагу приділити ІТ-галузі, галузям переробки та утилізації того, що напродукувало людство, перспективі збільшувати частку енергії біомаси (відновні джерела енергії), – стверджує Мирослав Загорський.
Часто кажуть, що там, де з’являються гроші, дружба зникає дуже швидко. Та все-таки бувають випадки, коли теплі зв’язки керівництва тільки покращують спільну справу.
– Бізнес з друзями – це дуже складне питання. Партнерство йде на користь, коли існує чіткий розподіл ролей: розуміння того ким в цьому конкретному проекті є ти, і ким є твій партнер. Дубляж функцій один одного просто неприпустимий: тоді і виникають труднощі і непорозуміння. Говорячи про гроші, теж важливо визначити, ким є ти в поточному проекті: керівником чи інвестором. Якщо ти зацікавлений в результаті інвестор, то треба і керівника свого проекту додатково мотивувати і зацікавити в цьому результаті. Моє розв’язання партнерства в бізнесі на сьогодні – це співпраця з молодими людьми, яких можна і треба зацікавлювати не лише зарплатою. Партнера треба відчувати!
Безперечно, всі ми асоціюємо бізнес з прибутком. Та що таке бізнес взагалі і як створити цей прибуток?
– Бізнес – це втілений в життя розв’язок чиєїсь проблеми, де додану вартість генерує людський мозок та компетенції. Якщо є люди, які хочуть споживати такий сегмент середземноморської кухні як равлики, то треба задовольняти їхню потребу. Якщо люди готові платити власні гроші за ваш розв’язок їхнього “головного болю”, то такий бізнес має право на життя. Настав час проектів. Проектів, які виникають як потреба вирішувати чужі проблеми, й тим самим вирішують наші фінансові та моральні проблеми. Та,окрім всього, це має бути улюбленим заняттям, приємним та корисним проведенням часу.
Як визначитися з цим улюбленим заняттям для життя? На що слід орієнтуватися? – Виявляється у пана Мирослава для цього навіть існує власний рецепт.
РЕЦЕПТ «ЯК ЗНАЙТИ СЕБЕ, або ДОСЛІДЖЕННЯ ЩИРОСТІ»
Випишіть на листочку 10-12 занять, якими б ви хотіли займатися, маючи достатньо грошей для своїх потреб. Запитайте себе “Чим би я зайнявся, якби зовсім не думав про гроші.” А тоді звузьте вибір до питання, що з цього списку здатне приносити дохід?
Якщо отримали відповідь, то voila – ви вже на півшляху до мети.
“У свою справу треба бути закоханим, бо тоді зникають усі бар’єри і труднощі. Те,чим займаєшся, має подобатися. Якщо стає нудно, треба переходити на щось нове і незвідане, а старий бізнес можна продати людям, яким це буде цікаво. Більшість теперішніх шкіл та університетів – це просто музеї давно минулих знань. Натомість же, вони мають підказувати, що робити завтра. Сучасна система освіти випускає лузерів, які нераціонально витрачають своє життя. Багато хто не розуміє для чого він вчиться, а радше вважає, що якщо вже зайшов поїзд, то треба їхати в ньому до кінця. Іншими словами: куди батьки прилаштували, те хай і буде. Немає усвідомлення улюбленої справи”
А на завершення просто пораджу всім читачам шукати і врешті знаходити, давати – і обов’язково отримувати… та неодмінно вбачати успішні концепції бізнесу не лише за далекими морями, а й на нашій рідній землі, – пише автор.
