В цьому велика заслуга українського письменника, церковноосвітнього діяча, друкаря-видавця К. Транквіліона (Ставровецького), який видав 1618 року у Почаївській друкарні книгу «Зерцало богословія». За час свого існування Почаївська друкарня випустила 187 книг (з них 148 церковнослов’янською та староукраїнською, 32 — польською і 7— латинською мовами).
У містечку Рохманові (тепер село Шумського району) 1619 року К. Транквіліон видав «Учительное євангеліє», (примірник його зберігається в Кременецькому краєзнавчому музеї). На церковному соборі 1690 року книгу було засуджено до спалення як єретичну.
На 30-і роки XVII ст. припадає діяльність друкарні в Кременці, де вийшли «Грамматика или писменница языка словінского», видана 1638 року, та інші книги. Благотворний вплив на загальний розвиток й оформлення української книги XVII—XVIII ст. мали перші видання Івана Федорова.
Розвивалась і писемна творчість, за змістом релігійна, але з елементами живої народної мови. Робляться спроби перекласти релігійні твори українською народною мовою. В околицях Кременця було переписане «Євангеліє Негалевського».
