До того, як вирушити із другом за кордон шукати заробітків, кременчанин Павло працював у мережі магазинів із продажу мобільних телефонів.
За фахом молодий чоловік – вчитель іноземних мов. Перші кілька тижнів хлопці працювали у столиці Чехії. Потім їм запропонували кращу зарплатню та умови у Польщі. Проте Чехія видалася кременчанам, як вони кажуть – старшою, серйознішою, колоритнішою і навіть добрішою, ніж Польща.
– Чи справді необхідно їхати на заробітки за кордон, в Україні ніяк не вийде добре заробити?
– Якщо робити одну і ту саму роботу в нас і в Чехії – то там платитимуть в кілька разів більше, от і вся різниця. В Україні можна заробляти ті самі гроші, тільки для того треба набагато більше працювати.
– Як чехи ставляться до українських працівників?
– Всі чехи, яких я зустрічав – привітні і добрі, до нас ставляться як до себе рівних.
– Що найбільше здивувало в Чехії?
– Магазин з канабісом посеред Праги. У них теж курити траву можна? – подумав. Нічого собі! Я тільки про Нідерланди знав.
– Чеське пиво й справді таке смачне, як кажуть?
– Купили з другом в супермаркеті по баночці пива і в один голос сказали: «Наше «Опілля» краще». А от розливне, те що продається в наметі на вулиці – дійсно божественне.
– Чого українського немає в Чехії і не вистачає нашим заробітчанам?
– Не вистачає домашньої їжі – овочів, фруктів, молока і м’яса домашнього. Усе доводилось купувати в супермаркеті, їжа не така зовсім, і гречка дорога.