Розповідає журналіст, маркетолог Лала Тарапакіна, котра із командою провела на Кременеччині 5 днів. Більше ніде на Тернопільщині так довго мандрівники не затримувалися!
Замість передмови, або як стати своїм в дошку, вперше приїхавши в Кременець... Починайте з хороших тостів :)
Колись королева Бона, дружина польського короля Сигізмунда І, славилася своєю велелюбністю і переспала зі всіма гвардійцями власної охорони. Коли про це дізнався її чоловік, він наказав стратити всіх гвардійців.
Скорившись під потоками сліз і обіцянок своєї темпераментної дружини, він погодився зберегти життя трьом з них. Бона спасла трьох своїх улюбленців. Відтоді тост "ну, за 3го, 7го і 21го" – найпопулярніший в Кременці, – починайте одразу з цього:)
Познайомились, пора і місто дослідити!
Звичайно ж, видеріться на Замкову Гору і помилуйтеся панорамним краєвидом. Зверху Кременець схожий на маленьку Швейцарію: доріг не видно, а ось приголомшливу архітектуру – цілком.
Після гори можна погуляти коридорчиками знаменитого Єзуїтського монастиря (зараз це гуманітарно-педагогічна академія) – там неймовірно красиво, включаючи церкву, сховану усередині, при переході з корпусу в корпус.
А ось витрачати час на прогулянку до трамплінів (місцевий "буковель") не раджу. Там нічого пристойного немає – два старих трампліни, безлюдне місце, сумнівний краєвид навколо.
