Сьогодні 12-го липня Православна церква відзначає День Петра та Павла. Цей день завершує Петрів пост, при цьому саме свято не входить до числа пісних днів.
Історія свята.
Святий Петро, син простого рибака, був одним із дванадцяти апостолів — учнів Ісуса Христа. При народженні майбутньому апостолу дали ім’я Симон, але потім від Христа він отримав прізвисько Кіфа, що арамейською означало “камінь”, тобто, твердий у вірі. Пізніше назву було перекладено грецькою – Петро.
Петро був учасником і свідком багатьох євангельських подій, саме він тричі зрадив свого вчителя, але потім спокутував свою слабкість і став оплотом віри й творцем християнської церкви.
Апостола Петра прийнято вважати першим Папою Римським. Святий Павло, якого православні християни вшановують 12 липня, не входив до числа дванадцяти апостолів, він взагалі був спочатку одним з гонителів юдеїв, але потім, коли зустрів воскреслого Ісуса Христа, увірував в єдиного Бога.
Павло проповідував християнське вчення на території Малої Азії та Балканського півострова. Його послання входять у Новий завіт. Згідно з церковним переказом, апостоли Петро і Павло прийняли мученицьку смерть в один день — 29 червня за юліанським календарем (тобто 12 липня за григоріанським літочисленням).
За легендою апостол Петро прийшов проповідувати в Рим, де був заарештований і розіп’ятий вниз головою. Апостол Павло був страчений у Римі, але оскільки він був римським громадянином, то до нього страта на хресті, що вважалася ганебною, не могла бути застосована. Павлу відтяли голову.
Традиції та прикмети.
Петрів день — це народно-християнське свято. У народному календарі це час закінчення купальських ігрищ та літніх весіль, “маківка” літа, перша прополка і початок сінокосу. У давнину свято іноді називали Петрівки, оскільки цим днем завершувався Петрів піст. У народному календарі Петрів день разом зі святами Аграфени Купальниці та Івана Купали складає єдиний річний цикл, що знаменує розквіт природних сил.
Свято відзначається протягом декількох днів. Петру і Павлу було прийнято молитися про зцілення від гарячки та божевілля. Також, оскільки Петро був рибалкою, йому прийнято молитися для удачі в рибній ловлі. Петрів день — це зустріч “червоного літа”. В цей день селах влаштовували “гулянки Петрові”. Дівчата ворожили на суджених: навколо них ходили хлопці, закривши обличчя хустками. Якщо дівчина вгадувала свого обранця, то вважалося, що пара скоро одружиться.
Також на Петрів день існував звичай вмиватися “петровою водицею” з трьох джерел (ключів). (Одним з атрибутів апостола Петра є ключі, знак того, що саме він відкриває праведникам ворота в рай). Існувало повір’я, що в цей день до наступної весни в глибині водойм засинають русалки, що бродять по землі з Трійці.
Вважалося, що зозуля кує тільки до Петрового дня, а в цей день вона «ячмінним колосом давиться» — тобто замовкає, коли заколоситься ячмінь.
Приказки на Петрів день.
Петро літо зачинає, Ілля літо кінчає.
Петрів день — верхівка літа, настає 40 спекотних днів.
На Петрів день сонечко грає. З Петрового дня — червоне літо, зелений покіс.
Петрівки холодні — голодний рік.
Про непотрібні речі говорили: «Потрібен, як на Петрів день рукавиця!»
Джерело: Українці Сьогодні
