Кілька місяців тому Кременецька міська рада розпочала активні рухи, спрямовані на повернення у власність території під парком у центральній частині міста.
Радник міського голови Д.Волошин «бігав» та збирав на підтримку цього підписи серед кременчан, представники апарату пояснювали це тим, що таким чином вони зможуть його упорядкувати, а проводячи загальноміські заходи на території парку, не клопотатися про це дозволу у Кременецько-Почаївського ДІАЗу. Сесійне рішення, про надання останній структурі дозволу на виготовлення технічної документації власності на землю, Кременецька міська рада прийняла за головування Р.Ванжули, а ось нове-старе керівництво міста у даному питанні має іншу думку.
Дана активність зацікавила нашу організацію. Відвідавши ДІАЗ, ми познайомилися із планом Кременецького парку. Так ось, виявилося, що територія парку обрізана до неможливості. Прагнучи детальніше дослідити дане питання, були зроблені запити на публічну кадастрову карту та до Кременецької міської ради. Знову характерна для міськради гра у «конспірацію»: наявність прізвища особи, якій надана земельна ділянка, у рішенні сесії міськради, вони визначають як конфіндеційна інформація, а тому їх просто замалювали. Тоді як у кадастровій карті вони доступні. Але не це основне. Не будемо брати до уваги земельні ділянки під мережею магазинів біля пам’ятника Т.Шевченка – усі вони, відповідно до інформації кадастрової карти, знаходяться у власності міськради, площі незначні та забудовані магазинчиками. Познайомимося із об’єктами більш значними.
Перше, що впало у вічі, так те, що основна роздача землі території парку відбулася за головування Л.Кічатого. У 2008 році сесія приймає рішення про затвердження «проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 20 років СПД-ФО (?-міськрада «замалювала» прізвище «щасливця» - за картою це Собчук Микола) під реконструкцію існуючої не житлової будівлі туалету під платний туалет з душовими кабінками, кімнатою «Матері і дитини» з масажним кабінетом та надбудовою магазину «Природа» з мансардним приміщенням та цокольним поверхом площею 0,0359 га.» Дуже цікаво, як це Л.Кічатий та тогочасні депутати міськради уявляли собі поєднання в одному приміщенні платного туалету та кімнати «Матері і дитини» з масажним кабінетом. Перший договір було укладено у лютому 2009 року терміном на три роки, з часом його продовжили. Так ось, пройшло уже вісім років, громадського туалету у місті як не було, так і не має, закінчиться двадцятирічний термін оренди, скажуть: «Ну збудувала людина, то що їй, забирати під приміщення «під пафу», вже дамо тих три сотки, нехай має». Що характерно, рішення про присвоєння адреси даному «об’єкту» немає, але значиться земельна ділянка під номером Шевченка, 48а – виявляється, коли треба, то і громадські туалети можуть мати адрес.
Вулиця Козубського. У 2009 році міськрада затвердила технічну документацію із землеустрою ФО-П Омельчук Л.І. на право користування земельними ділянками по Козубського, 1 (кафе «Анастасія»). Територія під кафе площею 0,0642 га на даний час, відповідно до витягу з публічної кадастрової карти, знаходиться у власності вище зазначеного підприємця. Але цікавіша історія із територією під «рошенками», а саме 0,0596 га. Відповідно до витягу із публічної карти, правом власності на неї володіє міськрада рада із цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі». Суб’єктом речового права був той же ФО-П Омельчук Л.І., з яким було укладено відповідний договір оренди землі. Відповідно до відповіді міськради, даний договір було достроково розірвано 2014 року. Що цікаво, що на запитання, чиї ж «рошенки», відповіді немає: на балансі у міськради та її структур їх немає. Але це усе дрібниці.
У 2010 році міськрада відвела 0,1301 га землі для продажу її на аукціоні «для будівництва готельного комплексу по вул. Шевченка, 56 а». Що характерно, відвели для цих потреб саме територію парку, і знаходиться вона вздовж алеї парку між приміщенням РДА та будинком культури. Хто став «щасливцем» невідомо, але відповідно до витягу з публічної карти на даний час власником є ФО-П Жеребний О.С. , змінено також і цільове призначення – «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі».
І ось у серпні 2014 року за головування Р.Ванжули міськрада затверджує проект землеустрою площею 0,0964 га по вул. Козубського для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд особі, яку міськрада «не здала» (точно одна, судячи із пропуску у рішенні). Дана територія знаходиться також у парку, по другу сторону алеї від попередньо згаданої ділянки. Відповідно до витягу, власність на дану земельну ділянку 15 лютого 2017 року оформили Шушвар Зінаїда Миколаївна та Задорожний Роман Васильович. Тобто міськрада фактично віддала 0,2265 га парку у приватні руки. Далі більше… Надавши право ДІАЗу виготовляти технічну документацію на територію під парком, міськрада вилучила із самого парку порядку 0,20 га землі вище по дані алеї уже на самій вулиці Козубського, готуючи, очевидно, під «продаж».
Далі більше … Уже два-три місяці одна із будівельних фірм добивається виділення землі під будівництво торговельно-розважального центру по вул. Шевченка, а саме між адміністрацією та будинком культури – єдина не зачеплена територію у центрі міста. Зрозуміло, що будівництво буде вестися і на вище зазначених ділянках. Хто ж пробиває у міськраді питання будівництва даного об’єкта? Достатньо поглянути на списки поіменного голосування 24 сесії міськради: «за» дане рішення міський голова О.Ковальчук та секретар міськради Мельник Г., «утрималися» Грамяк, Карпюк, Михно, Пилипович, Туревич, Цьмух, Чернігівський, решта проголосувала «проти». Нехай дане рішення сесії Вас не заспокоює, «робота» з депутатами буде проводитися і далі, а місто може втратити єдине вільне місце у центральній частині, де можна проводити дійства.
P.S. Можливо у даному випадку і «вилазить» 0,80 га землі у центрі міста, продажа якої анонсувалася на бігбордах на околицях Тернополя?
