Вкотре Вітальня бібліотеки ім. Юліуша Словацького приймала гостей та шанувальників сьогоденної літератури. Брати Капранови презентували свій новий історичний роман «Забудь-річка».
Яскраво, емоційно та натхненно! Під час презентації автори жартома пояснили кременчанам, що серйозний роман відрізняється від несерйозного передусім закладкою у книзі.
Пізнавально, що назву своєї книжки Капранови віднайшли в нашій міфології. Образ забудь-річки, в уяві предків − річка, яка тече між «цим» світом і «тим». І коли душа переходить з одного світу на інший, вона пролітає над річкою і все забуває. Ось так. Символічно.
Сучасних історичних романів такого формату майже немає, тому книгу із цікавістю прочитаю. Авторам довелося вивчати мемуари бійців Червоної армії, німецької армії, воїнів УПА, в'язнів радянських таборів, матеріали про міжвоєнну Галичину ХХ ст.
Як зазначили автори, що появою роману завдячують своїм двом дідам. Один із них воював у Червоній армії, а другий – вісім років радянських таборів.
Під час підготовки написання книги, у Бережанах братам подарували товстелезну книжку про тамтешню гімназію, з її історією та спогадами, і саме тому герої роману живуть у Бережанах. Подумалась, що матеріали, документи Української приватної змішаної гімназії в Кременці міжвоєнного періоду ХХ ст. не видано…
Центральний образ твору «Забудь-річка» − це пам’ять, не забуваймо власну історію.
