Про складнощі довкола лижного та санного спорту на Кременеччині та шляхи виходу з найрезонансніших проблем розповів начальник управління фізичної культури та спорту облдержадміністрації Віктор Мацикур.
– В якому стані перебуває єдина в Україні санна траса, що в Кременецькому районі?
– Санна траса теж перебуває у власності «Колоса», але безпосереднім власником значиться спортивна школа санного спорту, засновником якої є «Колос». Школа є приватною, нещодавно ми її теж припинили фінансувати. Всі тренери і спортсмени перейшли в обласну комунальну ДЮСШ з зимових видів спорту. При цьому тренувальний процес не переривався ні на день.
Тепер дійшло до абсурду, що санна траса перебуває у володінні школи, в якій нуль працівників, нуль фінансування, а відповідно нуль відповідальності. На відміну від бази в Підгородньому, колишній директор цієї школи Анатолій Малищик уклав угоду з керівництвом нової школи про можливість експлуатації санної траси для тренувань. Власне завдяки Анатолію Малищику дана траса утримувалася в належному стані. Він з колективом повністю перейшов в нову ДЮСШ, тренування дітей продовжуються.
Зараз питання власності зависло в повітрі. Є й інші проблеми: довкола заповідник, необхідно думати над вдосконаленням інфраструктури, адже траса вже давно не відповідає навіть національним стандартам. Чемпіонат України проводиться не у нас, а в Литві. Спортсмени виїжджають туди у місто Сігулда, там тренуються і змагаються.
На кременецькій санній трасі систематично лише раз в рік відбуваються міжнародні змагання за участі європейських спортсменів «Кубок Бони». Результати змагань не йдуть в офіційний залік спортсменам.
Водночас ми розуміємо, що цю трасу складно буде реконструювати, її необхідно будувати заново, а це дуже великі кошти, мінімум 3 млн доларів. Навіть заможні держави Європи зараз цього не роблять, оскільки такий об’єкт не є рентабельним, він не зможе на себе заробляти. Всі експлуатують ті траси, які були збудовані ще раніше. Лише Росія збудувала санну трасу у Сочі на Олімпійські ігри 2014-го року.
– Яке бачення щодо подальшого використання лижних трамплінів?
– Трампліни довжиною 15, 30 та 40 м розташовані на території Кременця. На них немає усіх необхідних документів, оскільки за тодішніми нормами їх не вважали об’єктами будівництва та спорудами.
Трампліни перебувають у власності спортивної школи зі стрибків на лижах і двоборства. Ця СДЮШОР теж приватна, теж уже не фінансується і є тільки на папері. Всі працівники звідти теж перейшли разом з тренерами в комунальну ДЮСШ з зимових видів спорту. Власником приватної школи є спортивне товариство «Україна». На відміну від «Колоса» «Україна» готова передати комплекс трамплінів у комунальну власність. Трампліни весь час підтримувалися у належному стані, адже штучне покриття дозволяє там тренуватися круглорічно. Вони теж включені до списку баз олімпійської підготовки, тут проводяться офіційні змагання. Але таки хочеться, щоб ця база відповідала сучасним вимогам.
Є амбітні плани реконструювати комплекс, а також побудувати трамплін довжиною 60-70 м, адже коли діти навчилися стрибати з 40-метрового трампліну, а на чемпіонатах Європи чи світу потрапляють на 90-тиметрові – їм доводиться різко адаптуватися. До честі кременецьких спортсменів, їм це вдається, вони входять до складу збірної України, вдало виступають на змаганнях. Як і саночники, здобувають медалі на чемпіонатах Європи, світу, універсіадах та Олімпійських іграх.
Подібні трампліни є ще лише у Ворохті, а культивують цей спорт лічені області. Тернопільщина розташована близько до кордону, тому є реальною перспектива проведення офіційних міжнародних змагань, етапів чемпіонату Європи. Як тільки «Україна» передасть трампліни в комунальну власність, будемо думати про проведення реконструкції і створення сучасного комплексу на їх базі.
Джерело: tenews
