Історична стаття Андрія Руккаса в котрій досліджено період перед вторгненням Німеччини на територію Польщі, роботу польської влади у місті, здійснено аналіз невідомих раніше архівних документів, свідчень очевидців подій.
Страшна війна порушила патріархальну тишу та спокій старовинного волинського міста Кременця, що мирно розкинулося в мальовничій долині серед високих довколишніх гір.
У вітчизняній історіографії воєнні події вересня 1939 р. тривалий час не викликали особливого інтересу дослідників, оскільки в умовах суворої радянської цензури (а часто й самоцензури) вони воліли писати лише про «визвольний похід Червоної армії» в Західну Україну й Західну Білорусь. Тільки з початком демократичних змін широка громадськість у країні дізналася про існування таємного додаткового протоколу до радянсько-німецького Договору про ненапад, за яким дві тоталітарні держави ділили між собою Центрально-Східну Європу на сфери впливу. У світлі нових фактів стало можливим альтернативне трактування та оцінка подій, пов’язаних із початком Другої світової війни, ролі та місця в них Радянського Союзу. Колись заборонена тема опинилася в центрі підвищеної уваги істориків. За кілька десятків років було написано сотні книг, тисячі наукових і популярних статей. Нині вже нікого не шокує колись крамольне твердження про те, що війна прийшла на західноукраїнські землі у вересні 1939 р.
17 вересня 1939 р. На сторінках шкільних підручників молоде покоління українців читає про те, що Червона армія на своїх багнетах принесла не тільки визволення з-під польського панування, а також і криваві репресії та терор щодо місцевого населення. Попри те, що подібні тлумачення стали по суті хрестоматійними, ми й досі не маємо глибокого розуміння тих далеких подій, а наші знання конкретних історичних фактів рідко коли виходять за рамки напівлегендарних місцевих переказів, що передаються від покоління до покоління, обростаючи при цьому новими небилицями. Найчастіше подібні явища спостерігаються на рівні локальної історії окремих населених пунктів та невеликих регіонів. На жаль, це твердження є справедливим і щодо волинського міста Кременець.
У польському суспільстві, на відміну від українського, воєнні події вересня 1939 р. завжди викликали жвавий інтерес, ставши фактично частиною польського національного історичного міфу. Доказом цьому є величезна кількість публікацій із вказаної проблематики. Польська історіографія може похвалитися ґрунтовними монографіями, присвяченими окремим видам збройних сил, родам військ, арміям, дивізіям, полкам, батальйонам, а подекуди навіть і меншим підрозділам. У Польщі існує також чимало робіт, у яких ідеться про вересневі дні 1939 р. в окремих місцевостях. Однак, незважаючи на значні досягнення польської історичної науки, вересневі події 1939 р. у східних районах ІІ Речі Посполитої, зокрема у Кременці, ще й нині залишаються недостатньо вивченими.
