Для кількох кременецьких підлітків Різдвяні свята могли закінчитися, у кращому випадку, на лікарняних ліжках. На щастя, діти відбулися добрячим переляком. Та ледве не стали жертвами бродячих собак, які напали на них у перший день Різдва на вулиці Корнії. Жінка, яка проходила повз, допомогла відбитися від оскаженілої зграї. Цього разу обійшлося, а що далі?
– Ми з друзями ходили колядувати по вулиці Корнії, – розповіла кременчанка Оленка «Реально». – Йшли до кільця на вул. Вишнівецька, за Жолобівським поворотом була перукарня. Ми пішли до будинку, який знаходився поряд. Коли поколядували, вийшли з хати і пішли на дорогу, на нас почала гарчати невеличка на зріст собака. Спочатку ми не дуже панікували, а продовжували помаленьку іти. Вона почала вести себе ще агресивніше. Ми зайшли на двір перукарні і заховалися у тіні коло забору. Потім побачили, що собак уже четверо. Ми сиділи тихенько, думали вони підуть подалі від нас і ми вирушимо додому. Та наші надії були марними. Собаки крутилися коло перукарні бігали по різних дворах. Згодом ми почули голос жінки, яка розганяла собак. Я попросила у неї про допомогу. Вона заховала нас у себе за спиною і вела нас додому. Вона провела нас до Жолобівського повороту. Ми подякували їй і пішли додому. На жаль, від переляку ми забули запитати її ім’я. Але ця жінка урятувала нас.Згодом дівчина через групу «Типовий Кременець» у соцмережі подякувала невідомій кременчанці за допомогу… Та не на кожній вулиці і не щовечора трапиться такий ангел-охоронець. А напад голодних безпритульних собак може обернутися трагедією, а надто, коли потенційні жертви – діти.
Про те, що Кременець кишить безпритульними собаками знають і у міській раді. Та вплинути на ситуацію, кажуть майже неможливо.
– Знаю про проблему із собаками, вона складна і потребує вирішення, – пояснює міський голова Кременця Олексій Ковальчук. – Оптимальний варіант, який влаштував би і мешканців міста, і представників різних громадських організацій із захисту тварин – це, звісно, будівництво притулку для тварин, звідки їх могли б забирати до дому люди. Проте, це колосальні кошти. Єдине, що на сьогодні дозволяє законодавець – це вивіз за межі міста і відстріл цих тварин. А це спосіб геть не гуманний, і багатьох не влаштує. Цією проблемою ми цікавимося уже не один рік, і вона існує чи не у кожному місті та селі. Вирішувати її швидше потрібно на рівні держави.
Погоджується із цим в. о. начальника управління Держпродспоживслужби у Кременецькому районі, лікар-ветеринар за фахом Андрій Заєць.
– Проблема із безпритульними собаками у нашому районі ускладнюється ще й тим, що Кременеччина є неблагополучною у ситуації зі сказом, – наголошує фахівець-ветеринар. – Наразі такий невтішний статус закріплений за районом. Навіть законодавство із захисту тварин регламентує у разі їх загрози життю і здоров’ю людей, дозвіл на відстріл цих тварин. Відстріл у межах населеного пункту заборонений. Відловити собак і вивезти за місто – проблемно. Тож для того, аби захистити мешканців, комунальне підприємство, у даному випадку Кременецької міської ради, мало б придбати пневматичну рушницю, яка зможе стріляти шприцами із транквілізаторами, з дозою, що змогла б усипити тварину. На сьогодні це єдиний доступний спосіб. Але наголошую – до моменту, поки Кременець має статус неблагополучного по сказу.
Організація такого процесу, певна річ, є досить затратною, до того ж, очевидно, потребує певних дозволів, а тому й часу. Ще один варіант боротьби із саженною загрозою, який пропонують ветеринари – це залучення до знешкодження тварин спеціальної бригади, яка зараз працює у Тернополі.
Як розповів «Реально» Андрій Заєць, наразі в районі проводять профілактичні заходи із протидії сказу. Незабаром проведуть діагностичний відстріл в околицях міста. Якщо за його фактом ветеринари не виявлять збудника сказу, карантинні обмеження будуть зняті. У такому разі – про жодний відстріл собак транквілізаторами не може бути й мови.
– Щодо отруєння собак – воно заборонене у будь-якому випадку, – наголошує ветлікар.
У висновку виходить, що рятуватися кременчани від нападів собак повинні самотужки, бо труїти та відстрілювати тварин це не гуманно. Що робити, коли на вас нападають люті, голодні тварини рекомендує фахівець:
– Під час сильних холодів собаки збиваються у зграї, у морози вони стають лютими і агресивними. Коли натрапляєте на них, перш за все не варто демонструвати будь-які емоції, як би складно це не було, – радить Андрій Заєць. – Коли тварини відчують ваш страх, ви лише ускладните ситуацію. Також не треба робити різких рухів, разом із тим – не випускати тварину із поля зору. Потрібно прикрити відкриті ділянки тіла. Звичайно, коли нападу уникнути неможливо, треба спробувати десь заховатися. Словом, єдиної концепції оборони немає – усі способи добрі. Та не варто пробувати відбиватися, бо один собака може злякатися, а інший – лише ще більше роздратується. До того ж, коли ви одні, а собак декілька, то боротися з ними марно.
Як і, зрештою, марно відстрілювати безпритульних тварин. Бо кожної п’ятниці на великий базар безсердечні господарі привозять нову зграйку майбутніх нападників, які за великим рахунком теж не винні у тому, що виявилися непотрібними. Більшість бродячих собак опиняються на вулиці не з власної волі. Тож відповідальність за нещасні випадки на зразок того, що трапився у Різдвяний вечір на Київщині, несуть більше люди, ніж тварини. Бо четверо вівчарок, які загризли атовця Володимира Томіліна, були голодними і без належно нагляду господаря. Тому й втекли з вольєру і накинулися на людину. До речі, Володимир, як і невідома нам кременчанка (котра врятувала від безпритульних тварин дітей на вул. Корнії), просто кинувся допомагати жінці, на яку напали собаки, та сам врятуватися від них уже не зміг.
Олена ІЛИНИЧ
