Виготовлення і доставку дубового хреста з села Стіжок Шумського району, заввишки 5 метрів, організував капелан о. Андрій, у перевезенні також посприяли представники Правого Сектора.
Встановлювали хрест на місці: Василь Юзик, волонтери з села Дунаїв Петро «Чорний» та Дмитро «Хорунжий», депутат Почаївської міської ради Тарас Паляниця ще з двома почаївчанами та родичі одного з полеглих із села Валігурию. Щоб впорядкувати місце для освячення, один з мешканців Старого Почаєва найняв екскаватор. Проведена робота є надбанням громади.
Як розповів Василь Юзик, пошуки криївки він розпочав на початку весни цього року завдяки спрямуванню дослідника з міста Вишнівець Анатолія Соболевського. “У пошуках використовував схему бойових дій, google-карти, старі топографічні карти з Інтернет-ресурсів, навігаційні прилади, та інші технічні засоби, але, передусім, спогади місцевих жителів, — сказав пан Василь. — У результаті виявив безпосередні докази – використані гільзи пістолета ТТ або автомата ППШ чи ППС, гвинтівочні гільзи радянського зразка, ймовірно від гвинтівки Мосіна чи АВТ, які були на озброєнні як загону НКВС, так і повстанців УПА, про що вказано в звіті про бій біля цієї криївки”.
До речі, у церемонії посвячення хреста 21 серпня взяла участь сестра одного із загиблих повстанців Петра Любчика – Віра.
Був присутній син Петра Тибенка – Василь Петрович, якому на момент загибелі батька було всього сім років. Також на освячення пам’ятного знака прибули родичі загиблих з навколишніх сіл, та районів Тернопільщини, священники, запрошені гості, мешканці Почаєва, волонтери. Слово мали: благочинний УПЦ КП Кременецького району о. Володимир, біографічний опис та бойовий шлях учасників подій розповіли Анатолій Соболевський та сестра Петра Любчика — Віра. Докладну історичну довідку зачитав краєзнавець Василь Олійник. З піснею виступила рідна сестра Героя Небесної Сотні Олександра Капіноса Наталія Каняєва.
Інформація з Інтернет-ресурсу:
http://deratisator1.rssing.com/chan-9288556/all_p20.html
пошук вівся за прізвищами учасників.
Офіційна радянська версія (згідно з записами помічника начальника штабу батальйону ст. лейтенанта Хаїкова: БТУ: Ф. П. Потiчного. — Спр. 247. — Арк. 157—161): “…По данным Почаевского РО МГБ, районный проводник ОУН “БОРИС” с боевкой в количестве 6 человек скрывается в убежище в районе села Будки и прилегающем лесном массиве. …Бандгруппа на вооружении имеет ручной пулемет, автоматы, винтовки и пистолеты. … РПГ 9 чел. под командой командира отделения мл. сержанта КИРСАНОВА и старшего оперуполномоченного Почаевского РО МГБ капитана ЖАТЧЕНКО, производя поиск в селе Горынька Мала, в 16.00 9.1.49 г. при проверке дома бандпособника обнаружила убежище с бандитом. На предложение наряда сдаться живым бандит открыл огонь. КИРСАНОВ приказал рядовому КАЛИНИЧЕНКО забросать убежище гранатами. КАЛИНИЧЕНКО, используя в качестве укрытия стену дома, подполз к убежищу и бросил в него две гранаты, в результате взрыва которых был убит бандит ГЛАДЫШ Г. А. по кличке “КЛЕН” – боевик бандгруппы райпровода ОУН “БОРИС”.
Трофеи: винтовка, ревнаган, граната, патронов – 30. (Текст стосується Гладиша Г. А., який був вбитий напередодні. В криївці на Ст. Почаєві його бути не могло, але при поминальній службі його теж згадали — ред.).
Інформація з Інтернет-ресурсу:
http://deratisator1.rssing.com/chan-9288556/all_p20.html
пошук вівся за прізвищами учасників.
В 22.00 10.1.49 г. начальник РО МГБ майор ВОРОНИН (від прізвища якого, напевне, і зараз здригаються старші люди, які його пам’ятають — ред.) получил данные о том, что бандгруппа районного проводника ОУН “БОРИС” находится в убежище юго-восточнее села Будки у опушки леса. Для реализации полученных данных начальник гарнизона зам. командира 3 роты ст. лейтенант ГУСТАВСОН с майором ВОРОНИНЫМ решили выслать группу 13 чел. под личным руководством; оперативно руководство возглавил ВОРОНИН. В целях успешного поиска убежища и ликвидации бандитов ГУСТАВСОН создал две группы: группу поиска и преследования в количестве 6 чел. под командой командира 3 взвода ст. лейтенанта ОСТАПЕНКО и группу блокирования 7 чел. под личным руководством. После подготовки и постановки предварительной задачи РПГ с мерами охранения в 7.00 11.1.49 г. выступила из м. Почаев-Новый и к 8.30 прибыла в лес в 800 метрах юго-восточнее села Будки. Производя блокирование вероятного места нахождения бандитов, группа ОСТАПЕНКО с майором ВОРОНИНЫМ приступила к поиску убежища. Через 20 минут после начала работы рядовой ГОЛОС обнаружил под кустом хорошо замаскированную отдушину, о чем немедленно доложил ОСТАПЕНКО. Осмотрев отдушину, ОСТАПЕНКО приказал группе усилить бдительность, щупами обнаружить вход в убежище. В результате тщательной проверки на пашне были обнаружены еще две отдушины. Бандиты, видя, что они обнаружены, открыли люк убежища и через него стали вести ружейно-автоматный огонь. Один из бандитов выскочил из люка, открыл огонь из винтовки АВТ и пытался прорваться через оцепление, но был убит очередью из автомата, произведенной ОСТАПЕНКО. Продолжая вести огонь и выбрасывать гранаты (которые не взрывались), второй бандит пытался также выскочить из убежища. Рядовой КОПЧЕНОВ и ефрейтор КАРНАКОВ залповым огнем убили бандита, труп которого провалился в убежище. Оставшиеся в убежище бандиты продолжали оказывать огневое сопротивление. Ст. лейтенант ГУСТАВСОН приказал местному жителю, находящемуся с группой, подползти к убежищу и произвести туда выстрел из ракетницы. После ракетного выстрела из люка пошел густой дым, что указывало на возникновение пожара в убежище. При поддержке огнярядового ГОЛОС и используя дым, рядовой СЕРГЕЕВ по приказанию старшего РПГ подполз к люку и забросал убежище гранатами, взрывом которых были ликвидированы третий и четвертый бандиты, находившиеся в убежище. В результате осмотра убежища обнаружено три убитых бандита, оружие и оуновская литература. …
Среди убитых оказались: районный проводник ОУН “БОРИС”, он же “МАКСИМ”, он же “ПЛАСТУН”; МУДРИК К. А. – зам. районного проводника ОУН по кличке “ШАГ”; ТЕСЛЮК В. К. – подрайонный провод(ник) ОУН по кличке “ВОВЧЕК”; Районный референт “СБ” по кличке “ЧЕМНЫЙ”; ГЛАДЫШ Г. А.–боевик по кличке “КЛЕН”.
Трофеи: автомат ППС – 1, ППШ – 1, винтовок АВТ – 1, винтовок немецких – 2, пистолетов разных – 3, патронов разных – 350, гранат – 3, пишущая машинка, разная оуновская переписка, представляющая оперативный интерес. Наших потерь нет…”, — кінець цитати.
Фото Василя Юзика.
Джерело: poglyad.te.ua
